#Хаб_цифрової_освіти

#дія_цифрова_освіта

#бібліотека_хаб

#ХАБИ_ЦИФРОВОЇ_ОСВІТИ   #ДІЯ_ОСВІТА

      До ХАБУ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ Публічної бібліотеки імені Володимира Малика завжди звертаються користувачі. Адже знають, що тут їм допоможуть, і на  кожен свій запит вони отримають відповідь та якісну безоплатну кваліфіковану допомогу.

 Пам’ять серця - вічна

        Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 роки. Український народ у смутку та скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів жертв Голодоморів - чорних сторінок в історії нашого краю. Відкриті архівні документи, зібрані свідчення очевидців, художні твори – все це оповідає нам про страшну правду Геноциду. Вшановуючи пам’ять жертв Голодоморів, працівники Публічної бібліотеки імені Володимира розгорнули книжкову виставку-фактаж «А пам’ять серця  вічна», аби донести правду сучасникам про геноцид, спрямований на винищення  українського народу.

 Літературно-мистецький захід в ПО БО «Спілка Самаритян»

     21 листопада відбувся черговий візит фахівців Публічної бібліотеки імені Володимира Малика до Центру психосоціальної підтримки ПО БО «Спілка Самаритян». Для відвідувачів Центру була проведена літературно-мистецька година «Світло згаслої зірки», присвячена життєвому і творчому шляху Марії Башкирцевої, та влаштований майстер клас з декупажу.

    Україна пам’ятає! Світ визнає!

  Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору 1932 - 1933 років і масових штучних голодів 1921 - 1923 і 1946 - 1947 років. У 2024-му День памʼяті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

      Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам'ять надзвичайно важлива, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільноти, а жертви гідно вшановані. 

 «1000 днів війни, 11 кроків Майдану»

      Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України.

     Революція Гідності залишила глибокий, визначальний і незабутній слід в історії. Її ідеали, надії й рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали та продовжують формувати нашу нову політичну ідентичність. 

 1000 днів НЕЗЛАМНОСТІ

      2022-й рік для українців став найстрашнішим із часів Другої світової. Триває чи не найжорстокіша війна XXI століття. В самому центрі Європи. Війна, яку не можна назвати нічим іншим, як геноцидом українського народу. 

           Росія вторглася на суверенну українську землю, сподіваючись на короткостроковий променад з квітами і хлібом-сіллю з рушниками. А наразилася на жорсткий спротив, тому що для народу України ця війна - священна. Саме в ній відбулося остаточне об’єднання нації, саме в ній проявився незламний дух, саме в ній українців підтримав весь цивілізований світ. Ми віримо в ЗСУ та нашу перемогу.

 «Їжачок-лісовичок» збирає друзів у бібліотеці

      Осінь – ідеальний час для знайомства з милими лісовими тваринами. Їжачки є одними з найулюбленіших лісових звірів дітей, тому чергове заняття клубу «Веселі долоньки» було присвячене створенню осінньої аплікації з їжачком.

 УСМІШКА З ПРИСМАКОМ ВИШНІ

     Його можна описати по-різному: медик, що навчив усіх сміятися, майстер гумору та найбільш тиражований автор, табірний дисидент, іскрометний сміхотворець. 

     13 листопада виповнюється 135 років з Дня народження класика української сатири Остапа Вишні. Справжнє ім'я автора "Вишневих усмішок" - Павло Губенко. А народився він 1889 р. на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині. «У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на світ білий i потім – років, мабуть, iз десять пiдряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку», - не без гумору зазначав про те діло письменник. У творчому доробку фельдшера, що став письменником, понад 100 гумористичних збірок, а за лаштунками посмішки - десять років сталінських таборів, смерть дружини та непорозуміння із сином.

 ОДВІЧНЕ ДЕРЕВО ЖИТТЯ

      12 листопада працівники Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика провели цікавий пізнавально-творчий захід у центрі психосоціальної підтримки ПО БО "Спілки самаритян". Зокрема, бібліотекар Марина Кононенко в рамках історичного хронографа ознайомила присутніх із історією становлення освітніх закладів Лубен. А бібліотекар Лариса Гончарук запропонувала гуртом виготовити дерево Знання та Мудрості. Учасників зібрання зацікавили архітектурні пам'ятки наших Лубен та їх призначення, образи педагогів та старанних панянок-гімназисток, особливості царської освітньої програми і основні напрямки її спрямування.

 Дитяче дозвілля бібліотеці

    Підставка з фетру під горнятко – цікава ідея для дитячої творчості восени, а  також чудова нагода зустрітися з друзями в бібліотеці. 

     Тож на суботньому занятті клубу «Веселі долоньки» Публічної бібліотеки імені Володимира Малика маленькі користувачі  разом з бібліотекарями Сніжаною Кириченко та Ларисою Гончарук виготовляли підставки під горнятка. На майстер класі панувала творча атмосфера. Діти фантазували, і з-під «веселих» долоньок з’являлися  яскраві осінні листочки та кругленькі котики. А потім дітей згуртувала коло себе книга. Хлопчики й дівчатка залюбки прочитали вголос розділ з книги Марини Павленко «Миколчині пригоди». За читанням цікавої книжки та дружнім чаюванням швидко промайнув час дозвілля. Діти отримали радість від спілкування та можливості навчитися чогось нового в бібліотеці.

 ЛАВКА ПИСЬМЕННИКА

      А ви колись мріяли посидіти чи пройтися місцями, де навчалися та працювали відомі письменники нашого краю? Дізнатися історію архітектурних пам'яток Лубен, що уціліли в полум'ї Другої світової війни? Відчути себе частиною давньої та древньої історії міста? Саме з цією метою учасники літературно-історичного клубу ЧЕРВЛЕНІ ЩИТИ, що діє на базі Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика, відвідали цікаві архітектурні локації колишніх вулиць Дворянської та Івано-Предтеченської.

Бібліотечний ракурс: планування та звітність

     Першого листопада у Публічній бібліотеці імені Володимира Малика відбувся навчальний семінар «Плануємо роботу бібліотек: орієнтири – 2025». Подія об’єднала представників бібліотечної галузі нашої громади з метою обговорення актуальних питань та стратегічних напрямків роботи.
       З вітальним словом до присутніх звернулася заступник начальника Управління культури і мистецтв Лубенської міської ради Оксана Радченко. У своєму виступі Оксана Миколаївна підкреслила важливу роль бібліотек у сьогоденні, як місця спілкування, проведення змістовного дозвілля для різних категорій користувачів. Подякувала працівникам за самовідданість своїй професії та привітала завідувачку Засульської філії №10 Марину Пархоменко з відзнакою «Краща сільська бібліотека – 2024 року» та вручила дипломи  переможцям мережевого професійного конкурсу «Буктрейлер – сучасна реклама книги». 

 Світло згаслої зірки

     Завжди гостинно зустрічає своїх учасників бібліотечний клуб за інтересами «У дружньому колі», який вже давно став в Публічній бібліотеці імені Володимира Малика центром відпочинку і спілкування людей поважного віку.

        «Світло згаслої зірки» - таку назву мало чергове засідання клубу, приурочене мистецтву і живопису. А зіркою обговорення стала Марія Башкирцева (1858 – 1884) – художниця і письменниця, перша українка, чиї картини придбав Лувр.

 Страшно-весела Halloween-party

в бібліотеці

       Кажуть, що Хелловін – «не наше» свято. Та працівники Публічної бібліотеки імені Володимира Малика разом зі своїми маленькими користувачами вирішили використати це свято як привід для творчості, фантазії та гарного настрою. Бібліотека перетворилася у таємниче і зловісне місце з гарбузовими головами, паперовими кажанами і привидами – атрибутами «найстрашнішого свята року».

      Хелловін став чудовою нагодою гарно провести час. Суботнього дня бібліотечний «дім з привидами» зібрав чимало гостей, які вміють веселитися та яким притаманне хороше почуття гумору. Й ніхто з них не залишився без традиційних хеловінських солодощів!

 Слово до слова складається мова

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого,що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови - блискавиці

В клекоті гарячім кованої кориці,

В корневищі пружному ниви колискової,

В леготі шовковому пісні колискової;

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна - мати;

Щоб не знався з кривдою,не хиливсь під скрутою,

В гніві бився блисками, а в любові - рутою!

АНДРІЙ ЛІВИЦЬКИЙ – ПЕРШИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ

          В рамках семінару для бібліотекарів у Лубенській публічній бібліотеці імені Володимира Малика відбулася презентація книги «Андрій Лівицький. Листування (1919–1953 роки)». Упорядковане видання листів державника, політика, юриста, члена Української Центральної Ради, міністра юстиції, Голови Ради Народних Міністрів, Голови Директорії та Головного отамана військ УНР, президента Української Народної Республіки в екзилі вийшло завдяки Українському інституту національної пам’яті. Тверда обкладинка, якісний друк, унікальні світлини та  688 сторінок переписки Лівицького. Абсолютна більшість листів опубліковані вперше. Відтепер, за сприяння регіонального представника Інституту пам’яті Олега Пустовгара, цінне видання мають змогу почитати й наші земляки. А це – становище української еміграції, протистояння радянським органам безпеки, особисте життя Лівицького та інших відомих діячів. Окремим розділом представлені копії листів президента, перехоплені радянською закордонною розвідкою. 

 ДО БІБЛІОТЕКИ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ 

     Члени пошукового загону «Оберіг» ОЗ «Калайдинцівський ліцей» разом з керівниками Наталією Крутій та Світланою Скребець завітами до Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика на зустріч із письменницею, журналісткою Ганною Кревською (Мариною Кононенко) та здійснили підбір матеріалів до пошукової роботи. Пошуковці поспілкувалися також із директором публічної бібліотеки Валентиною Сьомак, яка долучилася до консультації зі щоденником свого батька - Івана Миколайовича Сися. Гості вдячні за затишну атмосферу зустрічі та наданий матеріал до пошукової роботи.