Клуб "У дружньому колі"


Керівник: Мусієнко Наталія Іванівна


Засідання проводяться щомісяця по суботах з 13.00. Абонемент.


Кришталевий дзвін зими

    Новорічні свята, мабуть, найсвітліші в нашому повсякденному житті котрі полюбляють не лише діти, а й  дорослі. Щороку працівники  абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика намагаються  зробити їх веселими  та змістовними. 
        Вже доброю традицією стало збирати учасників читацького клубу «У дружньому колі» у переддень новорічних свят.  Головною героїнею  веселого та захоплюючого дійства стала теперішня господарка природи  - чаклунка зима. Хоч цього року вона не балує нас снігом,  та все ж,  саме цієї казкової пори  у всіх з'являється справжній святковий настрій,  посилюється віра в дива.  Про зимоньку можна багато говорити, але кращою мовою є поезія.   Ліричні, проникливі поетичні рядки прочитали Сергій Калашник, Наталія Ларікова, Людмила Башук, Наталія Норка, Луїза Яковенко і Анна Манакова. Вірші про зиму  налаштували присутніх на ліричний лад, допомогли їм  намалювати в своїй уяві красу засніженої природи та подарували відчуття гармонії зі світом.
         Грудень приносить нам низку чарівних свят, котрі споконвіку відзначали українці. Про них розповіли провідний методист МБВ Наталія Мусієнко та провідний бібліотекар відділу обслуговування Ніна Бородавка,  а учасниця клубу Наталія Норка  пригостила  всіх традиційною стравою  зимового столу - варениками. 
Апогеєм дійства стала розважальна програма, яку підготували  працівники бібліотеки. Учасникам заходу додали святкового  настрою  новорічні конкурси, казкові міні вистави, дотепні вірші та  веселі пісні.
       Звичайно,  не обійшлося без щирих вітань, побажань та дарунків. Вони стали заключним акордом феєричного дійства. Присутні вітали один одного з прийдешнім Новим роком,  а працівники бібліотеки вручили кожному святковий дарунок - календар. 










Хто сміється – все тому в житті вдається.

        Весна – найкращий час для яскравих та позитивних змін в житті! А поки справжнє тепло ще в дорозі, є багато можливостей набути по-справжньому гарний настрій. Організувати свято – найвірніший спосіб повеселитися та отримати заряд оптимізму надовго. Саме так і зробили учасники читацького клубу « У дружньому колі» та активні читачі  центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика, зібравшись в стінах книгозбірні на  традиційну Гуморину.  Дотепні історії, жартівливі пісні, кумедні побрехеньки, народні афоризми та усмішки звучали в продовж всього заходу. Виконали їх  всі без винятку учасники свята,  кожному було чим порадувати друзів.
Особливо відзначились Людмила Башук, Луїза Яковенко, Людмила Данильченко, Галина Материнко, Ірина Федь, Олександр Кравченко, Валентина Куценко, Ельвіра Паніна, Надія Бугаєць та Марія Білик, подружжя Світлана та Олександр Васильченки. В залі панувала неповторна весела атмосфера та добрий гумор. Байдужим не залишився ніхто. Сміялися від душі, щиро, досхочу.   Ведучі заходу провідний методист МБВ Наталія Мусієнко та  бібліотекар відділу обслуговування Ніна Бородавка розповіли присутнім про цілющий вплив гумору на організм людини та підготували веселі конкурси, вікторини, загадки. Особливий резонанс в залі викликала гра «Щоб це значило», адже саме завдяки їй кожен мав можливість проявити свою творчу уяву на всі сто відсотків.
       Найцікавішим моментом, справжньою окрасою свята,  став виступ запрошеного гостя лауреата літературно-мистецьких премій імені Василя Симоненка, Володимира Малика, Леоніда Бразова, Олеся Донченка, Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» та Всеукраїнського еко-фестивалю «Лель»  автора багатьох поетичних збірок Олександра Андрійовича Печори.  Чітка громадянська позиція, чесність, щирість, відкритість – визначальні риси як характеру так і віршів поета. Присутні з інтересом прослухали  гострі, викривальні,  з витонченим гумором поезії знаного земляка. Також автор розповів смішні випадки з власного життя. Багато віршів Олександра Андрійовича покладені на музику, їх виконують як місцеві аматори, так і визнані зірки української естради. Чимало серед пісень - гумористичні, саме вони і пролунали на заході, додавши чергову порцію позитиву та веселощів.
       На завершення заходу працівники книгозбірні презентували книжкову виставку «Для всіх, кому любий сміх».   На ній були представлені видання українських авторів, які навіть найсерйозніших змусять посміхнутися.  Учасники зібрання не втратили нагоди і запастись  збірками гумористичних творів, аби веселими жартами  радувати один одного. 
     Розважальне дійство добігало кінця та атмосфера гумору та сміху не полишала стіни бібліотеки. Відрадно, що учасники заходу вміють вносити  хороше та веселе в своє життя.
















Неймовірні історії кохання

      Романтикою та особливим ліричним настроєм був сповнений захід "Усе любов'ю зміряне до дна", що відбувся на абонементі Лубенської центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика. Доторкнутися до вічної теми кохання спробували учасники клубу «У дружньому колі».
   Ведучі, провідний методист  МБВ Наталія Мусієнко та бібліотекар відділу обслуговування Ніна Бородавка, розповіли присутнім кращі романтичні історії про любов відомих українців та іноземців, що знайшли кохання в нашому краї. Також працівники книгозбірні підготували захоплюючу віртуальну мандрівку.  Учасники заходу пройшлися шляхами закоханих: згадали місця  знайомств та історії  романтичних побачень, побачили де люблячі серця облаштовували свої родинні гніздечка та дізналися як склалася їхня доля.

      А далі присутні поринули в світ найвищих почуттів видатних поетів. «Жінка, що вміла кохати»,- так говорили про творця неперевершеної  любовної лірики, автора величезної кількості пісенних шлягерів Римму Казакову. Про життєвий та творчий шлях, який випав на долю  поетеси розповіла Наталія Ларікова. Не залишили байдужим жодного з присутніх і вірші автора, прочитані учасницею клубу. На заході також прозвучали найбільш відомі пісні, слова до яких написала Римма Казакова. Історію  любові геніального поета Олександра Блока та Любові Менделєєвої розповіла Луїза Яковенко. Разом з нею учасники заходу пригадали кращі рядки інтимної лірики класика російської літератури.
   Не даремно говорять, що від віршів про кохання  тануть серця навіть найстриманіших жінок.  Чудовий  дарунок  підготував Сергій Калашник. Він презентував  чарівним учасницям клубу цілий віночок поезій про любов. Від імені жіночої спільноти  виступили Наталія Норка та Галина Ірклієнко. Перша зачитала власні вірші, друга виконала ліричну пісню.
      Яскравих та приємних вражень додали відеозаписи поетичних та музичних творів, присвячених вічній темі  кохання.  Їх підготували працівники бібліотеки. 





Свято клубної родини

      У переддень свята Василя  учасники клубу «У дружньому колі», центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика, зібралися  з нагоди ювілейної дати: десятиріччя діяльності об’єднання. 
        Є календар, і  є дати. Не кожна з них – ювілейна. Та якщо така надходить, то дуже швидко. От, здається, лише вчора  відбулося перше засідання,  та незогледілися, як уже десять літ збігло. Невдовзі  клубна діяльність розпочне новий впевнений виток, а наразі – ювілей.
      Розпочалося свято  вітальним словом найдосвідченішої учасниці спільноти  Луїзи Яковенко, яка від усієї клубної родини подякувала працівникам бібліотеки Наталії Мусієнко та Ніні Бородавці  за роки плідної роботи. У своєму виступі вона також зазначила, що спілкування у клубі – це чудова можливість поділитись своїми знаннями і враженнями, відпочити душею, знайти розраду від повсякденних одноманітних справ та турбот. 
      Працівники книгозбірні, в свою чергу, висловили слова вдячності усім учасникам клубу за співпрацю,  за ініціативність і небайдужість. Найактивніших, було нагороджено символічними грамотами.
     А далі ведучі заходу запросили присутніх поринути у світ спогадів. Розгорнута картина клубної роботи, відзеркалена у фото та відеосюжетах, що демонструвалась на великому екрані, розкрила широчінь тематики заходів та різноманіття форм їх проведення. Вир емоцій панував у залі, пригадалися спільні подорожі, святкування, творчі зустрічі та майстеркласи.
      Протягом всього заходу звучали  вітання, щирі спогади, добрі відгуки та побажання подальшого процвітання клубу. На честь ювілейної дати   пісенні та поетичні сюрпризи підготували Таїсія Лаврик-Бутенко, Марія Білик та Надія Бугаєць, Сергій Калашников, Людмила Башук, Надія Євдокимова і Галина Материнко, Валентина Куценко, подружжя Ірклієнків. Особливий дарунок одержали присутні від Наталії Норки,  яка приготувала святковий пиріг та прочитала власний вірш-присвяту клубу.
    Приємною несподіванкою для всіх став виступ юнацького клубу «Посмішка» (керівник, працівник бібліотеки Лариса Гончарук). Молодь, вбрана в традиційний народний одяг, на честь свята Маланки та Василя, віншувала  присутніх щедрівками, примовками, святочними піснями.
     Захід добігав кінця. Піднесений настрій панував у залі. Адже як приємно святкувати та розважатися всім разом у дружньому колі!







ОДНА НА ДВОХ ВИШИТА МУЗИКОЮ ДОЛЯ

    Справжній музично-пісенний вернісаж влаштували працівники абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика для членів клубу «У дружньому колі». Захід був присвячений братам Георгію та Платону Майбородам, котрим в грудні виповнилося б сто п’ять і сто років.  Два великих митця, два визнаних композитори, лауреати Шевченківської премії – важко переоцінити їхній вклад в українську музичну культуру.
     Старший, Георгій Іларіонович, першим торував шлях у музичне мистецтво, його пристрастю була класична музика. Він автор чотирьох опер: «Мілана», «Тарас Шевченко», «Ярослав Мудрий», кількох симфонічних творів, серед яких «Гуцульська рапсодія», «Король Лір». Колись не було такого театрального сезону, коли принаймі одна чи дві опери композитора не входили до їх репертуару.
     Молодший, Платон Іларіонович, тяжів до пісенної творчості, доробок композитора становить більше 100 пісень, і кожна – це маленький шедевр. Його пісні, як самоцвіти, що іскряться і виграють усіма можливими відтінками мелодики, вони широкі, як степи українські, буйні, як вітер, що гуляє полем, теплі і щирі, як мамин поцілунок. «Пісня про рушник», «Київський вальс», «Ми підем де трави похилі», «Стежина», «Пісня про вчительку», ці пісенні творіння Платона Майбороди стали справжніми супутниками життя не одного покоління українців, їх часто співають у колі друзів, забуваючи про авторство, називаючи народними.
    Присутні разом з бібліотекарями Наталією Мусієнко та Ніною Бородавкою перегорнули сторінки життя і творчості уславлених земляків. Розповідь ведучих була мережана музичними та пісенними композиціями. На великому екрані демонструвалися світлини братів, їх рідних та друзів, уривки з документальної стрічки «Епоха Платона Майбороди».
     Учасники заходу насолодилися зігріваючими душу та пам’ять мелодіями. Вони з радістю підхоплювали знайомі пісенні мотиви. Рідні серцю мелодії подарували присутнім щемні хвилини ностальгії.


ЕКСКУРСІЯ ДО МУЗЕЮ


       Відчути атмосферу минулих століть, доторкнутися до історії рідного краю мали змогу учасники клубу «Удружньому колі» центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика. Разом з бібліотекарями абонементу Наталією Мусієнко та Ніною Бородавкою вони відвідали Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького.           Учасники екскурсії були вражені побаченим. Напевно у кожного жителя краю, ще з дитинства збереглися спогади про відвідини рідного музею, та після реконструкції він дуже змінився, став більш цікавим та сучасним. Проходячи оновленими  залами, розумієш, яка кропітка робота була проведена працівниками закладу.
Учасники екскурсії з захопленням розглядали експонати в залах музею та уважно слухали розповідь  виконуючої обов’язки головного зберігача фондів Сахарової Наталії Миколаївни. Велику зацікавленість у гостей викликали викопні рештки древніх тварин, старовинні знаряддя праці, прикраси. Не менш захоплюючим виявився  зал, присвячені козацькій добі на Лубенщині.  Цікавими були також і факти з життя рідного краю в  позаминулому столітті. Екскурсовод відповіла на численні запитання присутніх.  Учасники заходу активно спілкувалися,   обговорювали почуте та побачене.
      Відвідини музею подарували незабутні враження та позитивні емоції.





                               

Тріумф-мозаїка: «Сторінки книги рекордів Гіннеса у бібліотеці»


       В усі часи людство прагнуло до створення власних маленьких рекордів. Зусилля і наполегливість, спритність, уміння звичайних мрійників приводили їх до досягнення поставлених цілей.
   Про рекорди, здійснені на межі фантастики, про незвичайне, нетривіальне, захоплююче та цікаве вели мову учасники клубу «У дружньому колі».  Тему заходу було обрано  неспроста, адже напередодні, 9 листопада, у всьому світі відзначають День книги рекордів Гіннеса.
     Далекого осіннього дня 1951 року британський  інженер, власник пивоварні Х’ю Бівер поставив собі за мету створити видання, в якому були б зібрані воєдино унікальні людські досягнення та дивовижні факти природи. Промайнули літа… Сьогодні «Книга рекордів Гіннеса» - одна з найвідоміших книг світу, яка видається у 100 країнах та перекладається 37 мовами. Щороку, в усіх куточках земної кулі проводяться офіційні змагання, встановлюються нові рекорди та долаються вже зафіксовані. Найдивовижніші з них й надалі поповнюють сторінки цього унікального довідника.
     Ведучі заходу, бібліотекарі абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка, ознайомили присутніх із вражаючими історіями перемог з щорічного видання світової колекції рекордів. Не оминули увагою й досягнення українців, адже наші земляки в цій справі не пасуть задніх. У «Книзі рекордів Гіннеса» чимало сторінок присвячено українським рекордсменам. Але, як-то кажуть, краще раз побачити, ніж 100 раз почути. Тож чудовим доповненням розповіді була демонстрація захоплюючих фото та відеосюжетів на великому екрані. Побачене й почуте вкотре довело: «Багато, що вважалось неможливим, доки не було зроблено». Заряд емоцій та вражень вплинув на присутніх. Людмила Башук та Галина Білодід з радістю продемонстрували усьому загалу власні досягнення. Вони виконали такі акробатичні вправи, які під силу не кожному юному. Серед чоловічої аудиторії теж є своєрідний рекордсмен. Сергій Калашник, палкий прихильник поетичного слова, знає напам’ять величезну кількість віршів, може їх декламувати впродовж двох годин поспіль. Тож цього погожого осіннього дня в стінах бібліотеки звучала дивовижна поезія, подарована жіночим серцям від чоловіка.
     Захід добігав кінця, враження переповнювали присутніх: скільки є у світі неймовірного, на який щабель змогло піднятись людство завдяки своєму розуму, винахідиливості, здібностям та наполегливості!







ФІЛОСОФІЯ АКТИВНОГО ДОВГОЛІТТЯ

    У світі, що активно старіє, здорове довголіття є одним із найважливіших чинників соціальної політики.  Старіння є природним явищем і зупинити його неможливо, але запобігти хворобам, зберегти здоров’я – завдання цілком здійсненне. Здоровий спосіб життя – це саме той фактор, що сприяє підтримці фізичного і психічного благополуччя, збільшенню тривалості активного життя людини.
   Учасниці клубу «У дружньому колі» центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика на своєму літньому засіданні долучилися до надзвичайно важливої теми «Здорове харчування та активне довголіття». Запрошений експерт з даного питання, консультант-дієтолог Наталія Ківа, ознайомила присутніх з «Пірамідою харчування людей старшого віку». У своєму виступі вона зазначила, що їжа повинна бути різноманітною, збалансованою задля забезпечення організму всіма необхідними поживними речовинами, вітамінами та мінералами. Окремо зупинилася  на важливості насичення організму питною  водою. По закінченні розповіді Наталія Ківа  професійно і аргументовано відповіла  на запитання присутніх.
   Чеський письменник Ян Ларрі казав: «Найдовше живуть люди веселі, ті що не сумують, ідуть життям з піснею». Саме на користь співу, музики та дотепного гумору вказали в своїх виступах учасниці клубу: Галина Білодід, Галина Ірклієнко та Луїза Яковенко.
   Про вплив сучасних побутових приладів та гаджетів на організм людини розповіла Наталія Ларікова.
    Працівники бібліотеки підготували експрес-порадник «Маленькі хитрощі для вашого здоров’я», до якого активно долучилися і члени клубу. Вони поділилися власними секретами дієтичної смачної кулінарії, вправами домашньої гімнастики та методами релаксації.
    Увазі присутніх були запропоновані відеоролики,  презентації на тему бесіди,  а також оформлено інформаційні книжкові викладки  «Мистецтво бути здоровим» та «Ліки навколо нас».
    Завершився захід фізкультурною разминкою на свіжому повітрі  та спільним фото.














ВЕЧІР СПІВАНОЇ ПОЕЗІЇ

         Справжній чотирьохгодинний поетично-пісенний марафон «Поезія – це сила чарівна, що музикою серце надихає» відбувся днями в стінах абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика. Всеосяжне поетичне слово, зодягнене в музичні обладунки, багатогранно, часто несподівано, неповторно та оригінально постало перед слухачами, учасницями клубу «У дружньому колі». Слова та музика – два великих начала, дві стихії мистецтва. Протягом століть ці музи взаємодіють, сперечаються, але завжди знаходять взаєморозуміння. Співана поезія - це надзвичайно цікавий симбіоз мелодії та слова, тонкий та чуттєвий порух душі поета та композитора. 
    Ведучі заходу бібліотекарі Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка своєю розповіддю воскресили у пам’яті присутніх епоху української ліричної пісні, пригадали імена найвизначніших її представників поетів, композиторів та виконавців. В їх розповідь органічно впліталися поезія та пісня, які довершено виконали Марія Білик та Надія Бугаєць, Таїсія Лаврик - Бутенко, Тетяна Торба. 
           Своєрідним відкриттям та несподіванкою було представлення учасницями клубу своїх музичних творів, створених на вірші поетів - земляків. Галина Ірклієнко подарувала присутнім пісню «Мамина сорочка» автор Микола Макаренко, Таїсія Лаврик –Бутенко - «Осінній листопад»  на вірш Галини Несмашної, а бібліотекар центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика Лариса Гончарук виконала під власний музичний супровід пісню «Мама» на слова Володимира Малика. Пісні заворожили своєю неймовірною мелодійністю, відкрили нові грані краси українського слова.
        Про своїх улюблених авторів, переплетіння їх доль розповіли Луїза Яковенко, Наталія Ларікова, Людмила Якимець, представили найвідоміші та найпопулярніші поезії та пісні на їх слова. Розповіді супроводжувала демонстрація фото-відео матеріалів на великому екрані.
Захід добігав кінця, а у затишній бібліотечній залі ще звучали пісні та лунало поетичне слово. Зігріті музикою та віршами жіночі обличчя посвітлішали, усмішки засяяли на обличчях, трепетне тепло розправляло їх душі, наче крильця метелик. Вечір співаної поезії видався на славу.
     Органічним доповненням заходу стала книжкова поличка «Золота колекція української поезії», з якої не одне видання було обрано присутніми для домашнього читання.








ТИЖДЕНЬ РОМАНТИКИ ТА ДУШЕВНОГО ТЕПЛА

     Гармонія, атмосфера свята та приємностей панувала минулого тижня на абонементі центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика. До Свята всіх закоханих приміщення бібліотеки було прикрашене різноманітними символами кохання, які створювали гарний настрій усім користувачам. На книжкових полицях оселилися сердечка з висловами відомих людей про найсвітліше почуття, а трикутники ніжності «Він, вона і вірші» ясніли поетичними зізнаннями закоханих поетів. Особливу увагу до себе притягувала виставка - інсталяція «Найкрасивіші пари в кіно». Присутні з захопленням відгадували героїв відомих кінострічок та визначали найпривабливішу пару. 
Не залишила байдужими  відвідувачів і тематична книжкова викладка «Велична музика кохання до нас лунає із книжок», на якій експонувалися твори сучасних українських авторів, написаних у жанрі любовний та жіночий роман. Не одна книга з цієї підбірки була обрана користувачами для домашнього читання.
    Заключним акордом тижня романтики стала зустріч учасників клубу «У дружньому колі», де мову вели про цінність кожного з нас, про основу основ життя людини – сім’ю. «Щасливий той, хто щасливий у себе в дома»,  «Моя сім’я – моя фортеця» та ще безліч інших висловів наголошують на значимості родини, ладу в цій маленькій ланці суспільних відносин. Кожна сім’я унікальна, і створити один загальний рецепт щастя неможливо. Однак є спільна основа – загальні правила, які завжди актуальні для будь-якої подружньої пари. Ангеліна Кочергіна, Анна Гончарова, Галина Материнко, Катерина Кравченко поділились своїми секретами тривалих подружніх стосунків. Це були прості поради, в яких немає нічого архіскладного: любов і повага, взаєморозуміння, підтримка, спільність думок та інтересів. Але, як наголосили виступаючі, значимість їх у тому, що всі ці складові потрібно не просто знати, а постійно застосовувати в своєму сімейному житті.
    Апогеєм зібрання, трішки щемною була мить демонстрації учасниками клубу своїх весільних фото. Усміхненні обличчя юних наречених зі світлин 30-ти – 40-ка річної давності повернули жінок у минуле. Трепетні спогади про світлий день весілля виринули з пам’яті і наповнились фарбами життя. 
    Чудовим доповненнячм плідного обміну думками стали поезія, пісня та гумор у виконанні  Галини Ірклієнко, Луїзи Яковенко, Наталії Ларікової, Наталії Норки та двох чоловіків Олексія Кір’яна і Олександра Кравченка.
     Ведучі заходу не оминути увагою і свято Масниці, що відзначалося протягом тижня. Бібліотекарі Наталія Мусієноко та Ніна Бородавка ознайомили присутніх з традиціями  українського свята Колодія, яке має інші поширені назви: Масниця, Сиропуст, Пущення або ж «Бабський тиждень». Провели паралель між російською Масляною та українським Колодієм, зупинилися на їх обрядових та кулінарних відмінностях, ознайомили із щоденною символікою тижневого святкування. Присутні жінки поділилися своїми унікальники рецептами приготування вареників та млинців, а  Марія Білик ще й «почастувала» всіх святковими піснями.




Маленьке щастя для дорослих

Запах кориці та імбирю, мандарин і хвої, святкова гірлянда та казкові сувеніри, новорічні мелодії, сміх та гамір -  це не європейські різдвяні ярмарки,  це передноворічна вечірка клубу «У дружньому колі».
Святкове засідання проходило у незвичному форматі. Спершу присутні здійснили віртуальну подорож найцікавішими, найгарнішими містами та містечками старої пані Європи. Побували там, де шанують і плекають вікові традиції святкування Різдва та Нового року.
Друга частина заходу проходила у формі змагання. Учасники команд завзято та відповідально, енергійно і радісно відгадували новорічні загадки, ребуси, складали пейзажні (досить непрості) пазли, брали участь у веселих конкурсах та відповідали на запитання інтелектуальної вікторини.
На святі було не менш цікаво, ніж на дитячому ранку: карнавальні костюми, новорічні пісні та жарти створили неповторну атмосферу феєричного дійства. У серпантин веселощів додав яскравості й улюбленець дітей та дорослих Дід Мороз, із роллю якого чудово впорався член клубу Валерій Ірклієнко.
Це було просто щось! Учасниці клубу «У дружньому колі» вкотре довели, що вони є дружні та веселі, артистичні, ерудовані, вправні і кмітливі, уміють гарно відпочивати та насолоджуватись життям. 
Маленьке щастя дорослим подарували працівники абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка, які від усього серця побажали своїм добрим друзям миру та щастя, позитивних емоцій, чистих помислів, здоров’я та незабутніх вражень у Новому 2018 році.



Творча зустріч з Раїсою Плотниковою

    Погожого осіннього дня учасники читацького клубу «У дружньому колі» центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика зібрались на чергове засідання. На захід завітала Член Національної спілки письменників України поетеса, прозаїк Раїса Василівна Плотникова. Талановита землячка давно завоювала серця присутніх,  вона завжди бажаний гість у клубі.
Приводом для чергової зустрічі стала приємна подія: новий прозовий твір. Раїси Плотникової «Реквієм для Рози», який отримав визнання на всеукраїнському рівні. Він нагороджений спеціальною відзнакою «Вибір видавця» у номінації «Романи» престижної літературної премії «Коронація слова» (2016). Книгу надрукували в одному з найпопулярніших видавництв України «Фоліо». Надійшла вона і до фондів бібліотеки, тому значна кількість присутніх мала можливість ознайомитись з твором. Чудова письменницька робота нікого не залишила байдужим. 
    Члени клубу з непідробним інтересом слухали натхненну  розповідь Раїси Василівни про роман та його героїв. Учасники зустрічі ніби ще раз перегорнули сторінки вражаючого твору, згадали його найбільш яскраві та трагічні сцени. Письменниця відповіла на численні запитання небайдужих читачів. Учасники клубу поділились з автором враженнями від роману. Їх виступи були емоційними, адже твір дуже цікавий, читається на одному подиху. 
    Звичайно ж, не обішлося на заході і без віршів. Автор представила слухачам свої нові твори. Проникливі, емоційно-напружені поетичні рядни прочитали працівники книгозбірні та члени клубу Луїза Яковенко та Наталія Норка. Полонив жіночі серця і ще один гість заходу Сергій Калашников, який майстерно декламував  вірші Раїси Плотникової та багатьох сучасних аторів. Пісню на слова поетеси виконала бібліотекар Лариса Гончарук. До заходу також була оформлена книжкова поличка «Раїса Плотникова – небуденна поетеса та своєрідний прозаїк», з якої не одне видання було обрано присутніми для домашнього читання. 





УСІ МИ РОДОМ ІЗ ДИТИНСТВА

       Чарівний, світлий і ні з чим незрівнянний світ дитинства, безмежного і безтурботного щастя, звідки усі ми родом. Діти чомусь завжди прагнуть скоріше подорослішати, а ми, дорослі, ностальгічно згадуємо безтурботні дитячі роки. 
             У переддень Всесвітнього дня захисту дітей працівники районної бібліотеки для дітей імені О. В. Донченка та центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика спільними зусиллями провели неординарний захід «Усі ми родом із дитинства». На свято завітали члени клубу «У дружньому колі» зі своїми онучатами та маленькі читачі книгозбірні, які прийшли разом з мамами та бабусями. Бібліотекарі взяли на себе відповідальність довести юним гостям, що не варто поспішати залишити за плечима чарівну країну дитинства, а представникам старшого покоління влаштували екскурс у ту пору життя, коли морозиво солодше, квіти яскравіші і весь світ дивує. 

           На гостей дійства у цей день чекала насичена конкурсно-розважальна програма. 
           За допомогою клубка звичайних ниток учасники разом з ведучою Мартою Федіско шукали те, що їх усіх об’єднало, і виявилися заплутані щільним мереживом. Воно показало, що, не дивлячись на вікову різницю між поколіннями, ми маємо багато спільного та в будь-яку мить готові об’єднатись.  Віршована панорама у дитячому виконанні та ліричні римовані спогади старших гостей на хвилину занурили всіх у дорогі серцю миті дитинства. 
           Усі гості заходу – постійні читачі бібліотеки. Кожен з них має свою улюблену книгу, з якої розпочалось знайомство з безмежним літературним світом. Тож з неабияким захопленням вони ділилися емоціями від цих творів, які справили на них найбільше враження. Після цікавого та змістовного обміну думками бібліотекарі презентували ретровиставку «Стежками дитячих спогадів» та виставку «Новинки дитячої літератури», де були представлені книги, які вже завоювали популярність серед читачів, та твори сучасних авторів.
              Команди дорослих та дітей змогли продемонструвати свою обізнаність та кмітливість у вікторинах та завданнях. Веселу нотку до дійства додали кумедні конкурси та розваги. А який вогник азарту та завзяття світився в очах маленьких гостей, коли вони, залишивши дорослих «пасти задніх», відгадували назви мультфільмів та імена персонажів. 
              Не залишив байдужими ні дітей, ні дорослих цікавий та захоплюючий квест. Учасники долали його, об’єднавшись у дві команди та виконуючи найрізноманітніші завдання. Під час гри не тільки розважалися, а й думали, вчилися логічно мислити, шукали відповіді на швидкість, використовували різні шляхи пошуку інформації. Квест допоміг гравцям краще ознайомитися з розміщенням фонду бібліотеки, адже підказки та відповіді їм довелося шукати у книжках. А коли гості знайшлии скарб, яким виявилися солодощі, то розділили його у дружній компанії за «солодким» столом.
            Сучасні діти – невгамовні, заповзяті, розумні та веселі. А ще безмежно талановиті. Родзинкою заходу стали виступи юних музикантів – Сербу Едуарда, учня ЗОШ №8, та Симоненка Максима, учня ЗОШ № 10, які майстерно зіграли мелодії відомих українських пісень. 
             Від цієї зустрічі і дорослі, і діти отримали безліч яскравих емоцій, каскад позитиву, заряд бадьорості, свою порцію свіжих вражень і нових знань. Тож усі присутні були одностайні: «Кращого за бібліотеку місця, аби розважитися та порозумнішати, годі й знайти. І скільки б не було років – 7 чи 70, дитинство завжди світитиметься у ваших очах, наповнюючи світ теплом та радістю.» 


Захід обрамлений цвітом сакури.


     Центральна районна бібліотека імені Володимира Малика продовжує знайомити читачів книгозбірні з культурою Японії.
  Сакура вважаєтья символом країни світанкового сонця.  ЇЇ квітування  довгий час сприймалося як виключно японське традиційне видовище.    Однак сьогодні зовсім не обов’язково вирушати в далеку країну, щоб побачити це диво. У наші дні сакура росте в багатьох куточках землі, у тому числі і в Україні. Є вона і у нашому рідному місті. Члени клубу «У дружньому колі», активні читачі та працівники бібліотеки завітали до  Лубенського лісотехнічного коледжу аби на власні очі побачити цвітіння східної вишні.   Нашим гідом люб’язно погодилась виступити викладач – методист навчального закладу Ольга Миколаївна Вишневська .Саме вона ознайомила присутніх з історією заснування алеї,  де   шість років тому висадили перший десяток саджанців  та яку  щороку доповнюють  новими видами. Як виявилось, ці декоративні дерева акліматизовані до наших природних  умов та невибагливі у догляді.  Сьогодні на території коледжу  уже квітує понад тридцять сакур, поки що - це молоді дерева, однак уже за кілька років можна буде говорити про масштабне квітування. 
      Вже більше тисячі років у Японії існує традиція милування цвітінням сакури – ханамі. Про це культове захоплення  цікаво та докладно розповіла  присутнім завідувач методичним відділом бібліотеки Тетяна Сафронова. Вона зазначила, що провідною їдеєю ханамі є вміння уповільнити крок і насолодитися навколишньою красою та неповторністю кожної миті життя.
Японці зачаровані квітом сакур , вони годинами здатні споглядати його. Плинність життя, хмари в небі, жіноча краса – із чим тільки не порівнюють  своє  улюблене дерево. Це замилування жителі країни світанкового сонця виливають у поетичні рядки.     Учасники заходу  прочитали традицйніі японські вірші хокку і танка присвячені цвітінню сакури.
  Ольга Миколаївна також  провела гостей  територією коледжу, яка є окрасою навчального закладу і  нагадує маленький ландшафтний парк.  Тут представлені  різні породи дерев, декоративні кущі та квіти. Територія стала  затишним  та улюбленим  місцем відпочинку для лубенців.
Учасники заходу були вражені таким куточком природного розмаїття у їхньому місті. Милування рожевим цвітом сакури, на думку наших жінок , має магічну силу,  квіти японської вишні не тільки зачаровоють своєю вишуканістю та неповторною красою, але й наділяють  людей позитивною енергію та дарують миті щастя.  
Цю красу  варто побачити на власні очі!







Першоквітнева лірика та гумор

Щоб влаштувати свято, потрібно зовсім небагато – цікава книжка, автор, 1-ше квітня на календарі і, звичайно, вдячні слухачі. Саме за цим принципом і було організовано першоквітневе засідання клубу «У дружньому колі». У гості до наших чарівних пані завітала член літоб’єднання ім. О. Донченка при газеті «Лубенщина» поетеса Катерина Юрченко.
З перших хвилин зустрічі ця привітна усміхнена жінка своєю щирістю та відвертістю, своєю поетичною магією заворожила аудиторію. Вона малювала словом, ніби художник пензлем. Лірична душевність, тонке розуміння психології людини притаманні її творчості, її поглядам на життя. Поезія поетеси до болю близька жіночим серцям, адже у ній сплелись воєдино радість і смуток, солод і гіркота, надія та розпач… Усе як у житті. Задушевна, щира розмова заквітчана віршами відбулась. Майстриня слова поділилася з присутніми найпотаємнішим. «Коли на серці важко, коли душа болить від туги або, навпаки, шаленіє від щастя – поезія завжди в нагоді»,- зізналась Катерина Семенівна. 
Наша запланована заздалегідь зустріч з поетесою недарма відбулася саме у Міжнародний день гумору. Неабияк нашій гості вдаються поезії з присмаком доброї іронії. Легкий, приємний і тонкий гумор – це її вдала спроба усіма відтінками жанру  передати життєву філософію відносин у сім’ї та суспільстві. Французький письменник Віктор Гюго сказав: «Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людських облич».  Нашій гості це чудово вдалося. На обличчях милих пані заясніли посмішки, в очах заіскрились бісики, враз усім закортіло жартувати. Тож у другій частині заходу було анонсовано «вільний мікрофон».  Ось тоді, ніби з безмірної торби веселощів, посипались жарти. Звучали кумедні побрехеньки, веселі історії, байки та гуморески, влучні та дотепні примовки, анекдоти та іронічні вірші. А у запропонованій бібліотекарями інсценізації гумористичного твору виконавці проявили себе неабиякими артистами. Ми навіть не очікували від своїх поважних «клубничат» такої акторської майстерності. Смішні монологи переплітались з жартівливими піснями, які неперевершено виконували улюбленці публіки – подружжя Васильченків Олександра та Світлани із села Войниха та Таїсія Лаврик – Бутенко.
Як виявилось, «гуморили» не задарма. Наша гостя не поскупилась на похвалу та подарунки. Поетичною збіркою «Дивоквіт душі» з дарчим підписом були відзначені кращі з кращих, а ними виявились: Олександр Васильченко, Луїза Яковенко, Лариса Головань, Таїсія Савченко.
Ось такою лірично-гумористичною, щедрою на веселощі та сміх видалась бібліотечна гуморина 2017. Чотири години неймовірного  спілкування пролетіли, як одна хвилина, і засвідчили: в оточенні книг, у дружньому колі, з талановитою гостею, де панує  гарний настрій та добре слово, час збігає непомітно. 


Краєзнавча подорож до Войнихи

     Члени клубу «У дружньому колі» та активні читачі Лубенської центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика вирішили краще пізнати історію рідного краю. Разом з працівниками бібліотеки Наталією Мусієнко та Ніною Бородавкою вони відвідали село Войниха. Допомогу в організації екскурсії надала завідувач Войнихівською сільською бібліотекою Олена Піщаленко. Вона радо зустріла гостей, познайомила з сучасним життям села. В будинку культури екскурсантів чекав староста місцевої громади Григорій Сердюк. Саме він і виступив у ролі екскурсовода. Сільський староста повів відвідувачів кімнатами закладу культури, що перетворились на справжній музей українських старожитностей.  Чого тут тільки не побачиш: віз, жорна, прядки, глечики,  одяг,  та безліч іншого.
Все те, що потрібно було селянинові в давнину аби вести господарство. Відвідувачі були вражені величезною кількістю старовинних речей. Найбільше запам'яталась експозиція «Сільська хата», яка відтворює внутрішній інтер'єр традиційного українського житла. Григорій Миколайович розповів про старовинні речі та їх призначення. Саме сільський староста  зібрав основну частину колекції та приймав активну участь в оформленні залів. Григорій Миколайович ознайомив відвідувачів  з  історією і здобутками  мешканців  Войнихи та навколишніх сіл, показав безліч фотографій та документів. Присутні мали змогу не лише побачити краєзнавчі скарби, а й потримати їх в руках та сфотографуватися.  
       Та на цьому подорож не закінчилася. Учасники екскурсії відвідали Войнихівську школу на запрошення її директора. Григорій Носенко не менш цікаво презентував присутнім свій навчальний  заклад. Завдяки неспокійній вдачі, ентузіазму, наполегливості, титанічній праці трудового колективу та особисто його школа набула нового, сучасного, привабливого вигляду. Григорій Миколайович, як дбайливий господар, провів гостей коридорами та класами  рідної школи.  На стінах, які раніше були просто пофарбовані – справжні витвори мистецтва. Вони ілюструють життя та духовні цінності українців, символіку нашого краю. Є малюнки, присвячені літераторам Лубенщини та Полтавщини.   Віриться, що учням до вподоби такі зміни в школі. З ініціативи Григорія Миколайовича оформлені куточки слави «Герої АТО - учні нашої школи» та «Герої не вмирають». Директор поділився  досягненнями випускників закладу. Він  також розповів про колишніх учнів, а нині воїнів АТО, їх  подвиги. Школа дуже сподобалась відвідувачам, серед яких багато колишніх педагогів. Вони впевнені, що нове оформлення навчального закладу сприятиме патріотичному та культурному вихованню учнів.
        Велика подяка мешканцям села Войниха  за теплий прийом та  надзвичайно цікаву  і пізнавальну екскурсію і багату колекцію.









 З любов'ю до жінки.

         У перші весняні дні члени клубу «У дружньому колі», відзначили прихід весни та віддали шану жінці.
         Говорити про жінку завжди складно. Складно через те, що завжди є сумнів, а чи можна взагалі збагнута жінку в її все вимірності  і чим, власне, вимірюється жінка – красою, добротою чи дещо іншим. Яка вона – жінка, яке її місце в суспільстві в різні часи та епохи намагалися з'ясувати учасники святкового зібрання.
      Про почесну місію жінки, як берегині родинного вогнища, матері говорили Галина Ірклієнко та Наталія Ларікова. Але часом діапазон соціальної ролі їх став набагато ширшим. Милі, тендітні і ніжні жінки вже давно перестали бути просто дружинами, матерями. «Слабка» стать стала активно наступати на п'яти «сильній» і успішно освоювати одне за одним нежіноче ремесло. Про жінок, що стали першопрохідцями професій, які раніше вважалися винятково чоловічими і досягли неймовірних успіхів розповіли: Таїсія Савченко, Людмила Хилюк, Людмила Якимець, Тетяна Торба.
        Чудовим доповненням заходу стала поезія, гумор та пісня у виконанні Галини Материнко,  Ганни Перелигіної,  Людмили Рожко, Таїсії Савченко і Галини Ірклієнко. А ще жінки мали змогу показати свою майстерність, вправність, кмітливість та винахідливість, обізнаність та інтелект, взявши участь у різноманітних конкурсах та вікторинах. 
       Насамкінець ведучі заходу бібліотекарі Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка подякували присутнім за активну участь у заході та вручили жінкам невеличкі подарунки.





Побачення з романсом

   
На голови, де наче солов’ї,
Своє гніздо щодня звивають будні,
Упав романс, як він любив її
 І говорив слова їй незабутні.
                                                                            Ліна Костенко
         Романс – це цілюще джерело, з якого ми черпаємо почуття краси, ніжності, вічності. Глибокі почуття, найпотаємніші порухи серця панують у невеличкому за розміром творі. Інколи він нагадує невелике музичне оповідання, інколи маленьку трагедію, інколи – щоденниковий запис. Романс – переконливе свідчення високої культури, виняткового синтезу поезії, музики та виконання. Він був і залишається одним з найулюбленіших у народі жанрів, і сьогодні, як 20, 50, 100 років тому хвилює людські серця.
         Захід «Його Величність  Романс» зібрав близьких за духом та настроєм людей, членів клубу «У дружньому колі», у затишній залі абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика.
         Чаруючі звуки добре знайомих мелодій заполонили залу книгозбірні. Звучав романс ніжний і відвертий, щирий і трепетний. Це музичне дійство вдало доповнили розповіді бібліотекарів Наталії Мусієнко та Ніни Бородавки, які ознайомили присутніх з історією виникнення романсу, як музичного жанру та віхами його розвитку. Українська пісня – романс бере свої витоки з народного мелосу, у ній напрочуд органічно злились буяння життя та найтонші порухи душі, радість і смуток. Ведучі більш детально зупинились на розвиткові української романсової творчості, вкладу знаних вітчизняних поетів та композиторів у скарбницю цього мистецтва. Несподіваним відкриттям для присутніх стали імена авторів добре відомих солоспівів:»Ніч, яка місячна…», «Очі чорнії», «Стоїть гора високая» та «Намалюй мені ніч». Творці цих пісенних шедеврів – наші земляки: Михайло Старицький, Євген Гребінка, Леонід Глібов та Микола Петренко.
         Мабуть, більш за все романс хвилює душу, коли звучить тут і зараз у живому виконанні. Наразі відчувається незримий, але тісний зв’язок виконавця та слухачів. Для всіх присутніх свої улюблені твори виконали Анна Манакова та Марія Білик, Таїсія Лаврик – Бутенко та Галина Ірклієнко. Своїм солоспівом вони ще раз підтвердили, що романс був, є і залишається в теперішньому часі.

         Вечір став воістину дарунком для всіх поціновувачів цього музичного жанру, відбулося дивовижне поєднання музики й поезії сповнене чарівності й світлого смутку. Вразливі жіночі душі відгукнулись легким емоційним піднесенням, барвистою гамою почуттів.






Гостини у майстрині

       Під час новорічно-різдвяних свят, працівники абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика разом з читачами побували в гостях у чудових людей, сім`ї Олексія Кір`яна та Ольги Сердюк. Це веселі, життєрадісні  люди. Вони є читачами бібліотеки та членами клубу «У дружньому колі».  Олексій Леонтійович та Ольга Петрівна дуже люблять приймати гостей. Двері їхньої оселі завжди широко відкриті. В будинку постійно лунають веслі голоси рідних, друзів та знайомих.


    Ольга Сердюк добре знана  майстриня-вишивальниця, роботи якої можна зустріти на мистецьких виставках нашого міста. Тому читачі з хвилюванням чекали нагоди побувати вдома у цієї талановитої жінки і з радістю прийняли її запрошення.
      Ольга Петрівна розповіла про свою улюблену справу. Почала вишивати майстриня у зрілому віці та так захопилася, що кращого заняття для душі не бачить. Багато справ у неї по господарству, має дітей та онуків про яких піклується, та якою важкою не була б  робота, жінка завжди повертається  до полотна. Як тільки з`являється вільна хвилина, так відразу за свою улюблену справу  береться. Вишивати Ольгу Петрівну ніхто не вчив. Вміння поєднувати кольори та нанизувати на полотно хрестики прийшло наче саме собою. Потім познайомилася з іншими майстринями, обмінювалася досвідом та схемами.
     Нині творчий доробок майстрині складає більше 100  картини. ЇЇ роботи не скороспілі фрагменти, вишиті за один вечір, а великоформатні полотна,  справжні витвори мистецтва. Деякі з картин прикрашають садибу господині, інші красуються на видних місцях у близьких людей.
      Ольга Петрівна з радістю продемонструвала свої роботи. Читачі були в захваті. Багато щирих слів захоплення було сказано на адресу господині.  Дивлячись на ці прекрасні витвори мистецтва, розумієш скільки терпіння та любові вклала в них майстриня. Чудові краєвиди, жінки, діти, квіти, ніби оживають. Кожна картина несе тепло душі її творця. Сподіваємося, що перегляд робіт спонукатиме читачів взяти голку в руки та створювати власні вироби. На завершення зустрічі господарі почастували гостей чаєм зі смаколиками. Ольга Петрівна гарно готує, вона  з легкістю погодилась розкрити присутнім свої кулінарні секрети. За чаєм всі почували себе однією дружньою сім`єю. На дворі стояв лютий мороз, та в оселі було по-справжньому тепло, мабуть не лише від температури в кімнатах, а й від доброзичливого та приязного ставлення господарів будинку до гостей.
        На згадку про зустріч зробили не одну цікаву світлину.








  «З піснями й жартами ми зустрічаєм Новий рік»  

      Новорічні свята, мабуть, найсвітліші в нашому повсякденному житті. Їх люблять не лише діти, а й дорослі. Мільйони  людей чекають Новий рік з нетерпінням. Адже це свято  нашого дитинства, яке несе з собою тепло і любов.
     Доброю традицією стало збирати членів клубу «У дружньому колі» центральної районної бібліотеки на святкове передноворічне  засідання.
     Розпочалося дійство з привітань. З теплими та щирими побажаннями до присутніх звернулися ведучі заходу Наталією Мусієнко та Ніна Бородавка.  Вони привітали всіх, хто зібрався в залі з прийдешнім  святом, побажали миру, злагоди та любові. Також бібліотекарі подякували за небайдужість та ентузіазм з яким більшість присутніх, впродовж не одного року, беруть активну  участь у роботі читацького клубу.
     Працівники книгозбірні підготували велику  розважальну програму . Кожен охочий міг проявити  інтелект, кмітливість, акторські здібності, почуття гумору, відповідаючи на запитання  вікторин та беручи участь у святкових конкурсах та сценках.   Влаштовані для присутніх лотерея  та ворожіння нікого не залишили байдужими.
    На заході панувала по-справжньому новорічна атмосфера. Про це заздалегідь потурбувались члени клубу. Вони підготували карнавальні костюми, які з радістю  продемонстрували на  святі.
Апогеєм дійства стало  пісенне караоке. Члени клубу із задоволенням поринули у світ музики. Учасникам було запропоновано виконати свої улюблені українські народні, новорічні, дитячі пісні, естрадні шлягери різних років та сучасні хіти. Найкращим співаками стали: Анна Манакова, Олексій Кір’ян, Неля Пташник, Наталія Норка, Галина Ірклієнко, Таїсія Лаврик-Бутенко.
    Кожне свято має свої звичаї і традиції, і Новий рік – не виняток. Тому  на захід з дотепними жартами та  побажаннями завітав  Дід Мороз. А члени клубу, дорослі та поважні люди, як і колись давно, в дитинстві, розповідали довгоочікуваному гостю вірші та веселі історії.
На свята, зазвичай, друзі обмінюються подарунками та найкращими вітаннями. Не обійшлося без них і на заході.Присутні вітали один одного з прийдешнім Новим роком, а також кожен отримав святковий дарунок - календар.
     Уже й зустріч добігала  кінця та  нікому не хотілось розходитись. На завершення  свята члени клубу влаштували новорічну фотосесію.









Океан любові Івана Франка

Центральна районна бібліотека імені Володимира Малика продовжує співпрацю з міським територіальним центром соціального обслуговування населення. Цього разу працівники абонементу Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка слухачам культурно – мистецького факультету Університету третього віку презентували поетично – музичну композицію «Се любов моя плаче так гірко…», присвячену інтимній ліриці Івана Франка.
У своїй розповіді  бібліотекарі намагалися показати Франка дещо іншим ніж зазвичай: людиною з вразливою душею та палким відкритим серцем, проникливим поетом - ліриком, що створив неповторну пісню великої любові. «Тричі являлася мені любов,- зізнавався Іван Якович, - тричі в руці від раю ключ держав», і тричі поет втрачав надію на щастя. 
Сторінками безмежного поетового захоплення та великого розчарування мандрували учасники заходу. Присутні однаково сильно були вражені і лірично – трагічною історією любові до Ольги Рошкевич, і смертю коханої ним Юзефи Дзвонковської, і байдужістю та насмішками ще однієї жінки – Целіни Зигмунтовської. Не залишились байдужими жіночі серця й до історії сімейних відносин Івана Яковича з його дружиною Ольгою Хорунжинською.
На заході лунали вірші з ліричної драми «Зів’яле листя», звучали пісні, написані на слова поета, на великому екрані демонструвалися світлини родини Франка та його коханих жінок.


 ЗАКОХАНЕ СЕРЦЕ ІВАНА ФРАНКА


        Цього року Україна святкує славний ювілей  –  160 років від дня народження Івана Франка, всесвітньо знаного поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача й видатного вченого. В 2016-му минає 100 років від дня смерті  Каменяра, а також  120 річчя  відтоді, як побачила світ славетна поетична збірка «Зів’яле листя».
      До цих пам’ятних дат бібліотекарі абонементу центральної районної бібліотеки  імені Володимира Малика Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка для членів клубу «У дружньому колі» підготували літературно – музичну композицію «Тричі являлася мені любов».
Іван Якович Франко – знакова постать вітчизняної та світової культури. Тож,захід розпочався з перегляду відеофільму «Іван Франко –знаний і незнаний», який розповів про основні віхи життя та громадської діяльності видатного українця.

      Уявлення про Каменяра, як про людину, було б неповним без висвітлення його особистого життя. Адже видатний українець був не тільки борцем за свободу, вічним революціонером, але й звичайним чоловіком, який жив на цій землі, прагнув великої любові.  В його душі , як і в душі кожної людини, було місце для кохання та пов’язаних з ним переживань. Поет тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові: усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього великого почуття. «Хвилини, в котрих я любив… були, може, найкращі в моїм житті – жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості»,- так зізнавався Франко.
      Наталія Мусієнко розповіла присутнім про відносини поета з жіноцтвом: справжнє велике почуття до Ольги Рошкевич,  про гірку любов до Юзефи Дзвонковської та про пережите фатальне захоплення  Целіною Журовською. 
       Кохані жінки принесли серцю Франка щастя і горе, радість і муку,але,  в той же час, вони стали для поета натхненням, музою, щирою піснею, неповторною поезією.  Свої почуття Іван Якович перелив у прекрасні поетичні рядки, що склали збірку "Зів'яле листя". Ці зів'ялі листочки ,що кружляють у тихому осінньому повітрі нагадують про  втрачені мрії поета , печаль його нерозділеної любові, біль і тугу за нездійсненним. 
         У цей день Франкове слово наповнило бібліотеку особливою аурою. Воно звучало в поезії та прозі, мелодійно дзвеніло у пісні. Вірші поета прочитали: Людмила Тарасенко та Луїза Яковенко, Тетяна Торба та Тамара Єфімова. Хвилюючі та проникливі  поетичні рядки, сповнені радості та жалю, не  залишили байдужими вразливі серця членів клубу.    
         Окрасою дійства став виступ Галини Ірклієнко, яка подарувала присутнім  пісні на слова Івана Франка,а  подружжя Васильченків, Наталія Норка та Галина Білодід майстерно виконали українські народні пісні.
      Поринувши до хвилюючого і невмирущого світу любові, такої яскравої творчої особистості як Франко, члени клубу відкрили для себе нового, іншого Каменяра, не тільки  громадянина і борця. Любов була джерелом наснаги і журби поета. Франко вмів  кохати і мав талант донести до людей. свої почуття,  створивши неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно.                                            



«На розписному осені човні пливуть мої літа у вирій…»

             Осінь життя людини строката, наче падолист. Вона підкрадається непомітно, здається, ще позавчора було дитинство, вчора юність і розквіт сил, а сьогодні вже павутина бабиного літа заплуталась у волоссі. Якими будуть миттєвості цього бабиного літа багато в чому залежить від самої людини, адже великою мірою настрій вона створює собі сама. Члени клубу «У дружньому колі» - активні, дієві, допитливі, не дивлячись на свій поважний вік. 1 жовтня великою дружньою клубною сім’єю вони зібралися на святкове засідання. Програма заходу була насиченою: згадували дитячі та юнацькі роки, читали вірші та співали пісні своєї молодості, а також ділилися рецептами, як залишатися активними та здоровими у зрілому віці. 
Справжньою родзинкою вечора стала зустріч з поетом Миколою Макаренком із села Нижчий Булатець. Відкритий душею, талановитий земляк поділився з присутніми своїми поетичними здобутками, а це щойно видана збірка поезій «Шляхи життя», згадував роки молодості, читав зовсім нові, щойно написані вірші. І хоч автор не має спеціальної освіти, поезія – це його поклик душі, від якого він отримує неабияке задоволення. Його поезія щира та різнобарвна. В ній він знаходить найдобріші, найніжніші слова кожному: матусі й хліборобові, коханій та просто випадковому перехожому. Не обходить ні думкою, ні пером теми рідного села, краси української природи, історичного минулого нашої держави, а криваве сьогодення – це незагойна рана у трепетній поетовій душі.
        Вірші автора  припали до душі присутнім, схвилювали своєю відвертістю та емоційним прочитанням. З неймовірним задоволенням жінки спілкувалися з Миколою Макаренком, ставили запитання, а він, з притаманною йому щирістю, сповна ділився своїм поетичним надбанням.
       Свято вдалося на славу: і відпочили, і насолодилися поезією, і почастувалися дарами осені. Наприкінці організатори заходу працівники бібліотеки Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка подякували присутнім за їх добрі справи та житейську мудрість, а Микола Макаренко кожному вручив вітальну листівку, аби вона нагадувала про цей захід цілий рік, до наступного свята.
Члени клубу висловлюють щиру подяку директору ТД «Арго-Трейд» Володимиру Баришпольцю, який впродовж кількох років надає кошти для  проведення свята.



Весняний мікс у бібліотеці


     З березневим подихом вітру, лагідним сонячним промінням, паростками перших квітів приходить жіноче свято – 8 Березня. Воно  є символом  усього найкращого, що  є у нас  в житті - сердечності  , доброти , кохання , радості  і тепла… 
З нагоди свята працівники абонементу підготували святкове дійство.
На захід зібрались представниці прекрасної статі, члени клубу «У дружньому колі». 
Зі словами вітань звернулась до присутніх бібліотекар Ніна Бородавка.
Вона побажали всім добра, миру, злагоди, любові, а також вручила святкові  листівки та невеличкі подарунки.                                                                               
До улюбленого свята всіх жінок, працівники абонементу підготували гостям також незвичайне  відео привітання. Під чарівну ліричну музику на великому екрані перегортались  фото членів клубу за весь час його існування, а також  кожен побачив  своє зображення  на святкових листівках.  Побачене не залишило байдужим жодного з присутніх.
   Звучали теплі вітання на адресу присутніх жінок і від працівника районного будинку культури Миколи Ужакіна, а також він порадував всіх неперевершеною грою на баяні. Під його акомпанемент члени клубу виконали улюблені пісні багатьох поколінь.  Виступ віртуозного баяніста допоміг створити  незабутню святкову  атмосферу. 
Про те, як змінювалось життя, погляди, звички, вбрання  жінок у 20 столітті присутні дізналися з розповіді Наталії Мусієнко. Виступ бібліотекаря вдало доповнював показ світлин тих часів та музичний супровід. Всі  з задоволенням прослухали розповідь.
Члени клубу палкі прихильники високого поетичного слова. Вони знають та люблять вірші вітчизняних та зарубіжних письменників різних епох.  На заході  лунали чудові поетичні рядки про  велич, неповторність, красу, шарм,  мудрість  жінки. Їх натхненно прочитали Тетяна Торба, Людмила Якимець, Анна Манакова, Таїсія Савченко, Луїза Яковенко.   Власні вірші презентувала Наталія Норка. Поезія внесла в дійство особливий ліризм та задушевність.
 Завершилось свято на позитивній ноті, березневий вечір подарував всім тепло та заряд позитивних емоцій.





Велика поетеса України і жінка з трагічною долею

Її життя – оповідання,
Сумне, мов скрипки гіркий плач,
Як непокірливе страждання,
Її життя – її палач.
                                 Юлія Страхова
Кажуть, що справжній поет не повинен бути щасливим. Цей вислів можна віднести до долі Лесі Українки. Здається, вона народилася для щастя,адже Бог дав їй стільки талантів, але життєвий шлях виявився тернистим. Доля дуже рано навчила дівчину мужності. Звичайно, якщо ніхто не бачив поетесу розбитою і знесиленою, то це не означає, що вона була крицею. В першу чергу вона була жінкою, жінкою – поетесою з вразливою тонкою душею, серце якої прагнуло любові.
Доторкнутись  до струн Лесиної душі, увійти в Храм її Любові, мали змогу члени клубу «У дружньому колі» на своєму засіданні, котре відбулося напередодні ювілейної дати від дня народження поетеси.
Захід розпочався переглядом відеоролика «Наша Леся», який нагадав присутнім найважливіші віхи з життя Лариси Петрівна Косач, а потім ведучі, бібліотекарі абонементу Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка, делікатно торкнулися її жіночої долі.
Самотність і нерозділеність кохання – ось ті струни, на яких звучить Лесина пісня печалі. Їй судилося зазнати справжнього кохання і великого горя. Максим Славінський, Нестор Гамбарашвілі, Климент Квітка – це, так би мовити, щасливі акорди її душі, а Сергій Мержинський – сумна струна Лесиної долі, яка тужливим ехом ятрила їй душу до останнього її подиху. Для неї – це коротке, як спалах кохання, було щастям, нехай трагічним, нерозділеним, болючим,- але все – таки щастям.
Сумна доля поетеси сполохала серця присутніх. У залі панувала містично – заворожена, шаноблива тиша, в яку сльозинками – діамантами  падали слова лірики Лесі Українки «…твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами, ти мій бідний, зів’ялий цвіте…».


Вечір поезії у дружньому колі

          У День Святого Валентина члени клубу «У дружньому колі» зібралися на вечір поетичного ренесансу. Кохання і поезія були головними дієвими особами заходу. Присутні, наче перенеслися в окремий світ, де панують емоції, настрої і почуття, де немає нічого матеріального, є лише духовне.
         Звучала поезія кохання…ніжна і відверта, щира і трепетна. Свої улюблені ліричні вірші декламували Луїза Яковенко та Таїсія Савченко, Галина Материнко та Ольга Помаз, Людмила Якимець та Тетяна Торба, Людмила Тарасенко та Валентина Куценко. А Наталія Норка подарувала присутнім авторський вірш «Ода Любові». Здавалось, всі поезії про одне світле почуття, а виявилось всі вони різні, у кожній звучала своя, особиста історія кохання, кожна мала свою родзинку та особливе значення. І в тому, мабуть, головна принада поезії кохання.
         Ліричні рядочки, рано чи пізно, починала писати чи не кожна закохана дівчина. Тож і цього разу ведучі заходу Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка запропонували присутнім на мить повернутись у юність і скласти сенкани. Всі гуртом з легкістю створили сенкани до слів кохання, коханий, кохана, щастя.
       Музичні паузи легко вписались між виступами читців. Ніжна лірика пасувала жіночим голосам, дивовижний вокал Анни Валєєвої та Таїсії Лаврик-Бутенко привніс у залу мрійливо-загадковий настрій.
     Мелодія і слово розбурхали жіночі серця, емоційна легкість заповнила душі, час спілкування збіг непомітно.
   З цікавістю присутні переглянули книжкову поличку-інсталяцію «Трикутник ніжності: він, вона і вірші», де представлено поетичне розмаїття з фонду бібліотеки, та деякі книги обрали для домашнього читання,щоб ще і ще раз пірнути з головою у поетичний світ поезії кохання.





Новорічна казка  йде до нас.

     З нетерпінням, надіями та сподіваннями чекає на новорічно-різдвяні свята не лише малеча, а й дорослі. Адже це, мабуть, найчарівніший час року, коли люди поринають в атмосферу дива, дарують собі та близьким незабутню казку.
    Ось і працівники абонементу відділу обслуговування центральної районної  бібліотеки ім. В. Малика підготували для членів клубу «У дружньому колі» новорічно-розважальну програму.
     Читачі полишили свої справи, відволіклися від повсякденної метушні і потрапили у казкову країну під назвою «Новий рік».
    Присутні стали безпосередніми учасниками святкового дійства. Вони натхненно читали вірші про зиму, захоплено виконували новорічні пісні, проявили неабиякий акторський талант, ставши учасниками святкових сценок.
    Працівники бібліотеки проводили веселі конкурси, розповідали цікаві факти про Новий рік, народні прикмети пов’язані з ним.
    Новорічне дійство принесло в бібліотеку атмосферу найтеплішого свята. На вулиці холод, а в залі щирий сміх, людське тепло і радість спілкування.
     А яке ж новорічне свято без Діда Мороза?  Завітав він до нас з дотепними жартами та найкращими побажаннями.
       Насамкінець прозвучали привітання від бібліотекарів. Вони побажали присутнім миру та злагоди, благополуччя та нових цікавих зустрічей в рамках клубу «У дружньому колі».






Чи є щастя у грошах?

        У сучасному світі неможливо прожити без грошей. Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому немає нічого поганого: що поганого в прагненні забезпечити  безбідне існування  собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не виникає дисбалансу між матеріальними та духовними потребами, чи не думає часом людина, що матеріальна забезпеченість – головна і єдина запорука щастя?
      Ці, та інші питання з’ясовували члени клубу «У дружньому колі» під час нещодавньої зустрічі.
   До уваги слухачів було запропоновано розповідь про найцікавіші сторінки життя найвідоміших успішних людей світу, таких, як: Джон Рокфеллер, Інгвар Кампрад, Стів Джобс, Марк Цукенберг. Ознайомилися присутні й з наймолодшими мільйонерами та багатими дітьми.
       «Навіть любов не звела з розуму стільки людей, скільки мудрування про сутність грошей», - зазначав прем’єр-міністр Великобританії Вільям Гладстон. Так, гроші – річ незбагненна, потрапити під їх владу дуже легко, легко не помітити коли вони із доброго слуги перетворюються на безжального жорстокого господаря. Прозвучали історії про найскупіших людей, котрі в гонитві за грошима втратили всі моральні орієнтири, нормою життя яких стали байдужість, жадібність та жорстокість.
     Виступ бібліотекарів доповнював показ фото та відеоматеріалів на великому екрані, звучали поезії та пісні з даної теми.
        Члени клубу брали активну участь у дискусії, висловлювали своє бачення місця грошей у  житті людини. Думки різнилися, але висновок був однозначний: всі найкращі задоволення від життя ми отримуємо безплатно. Справжня дружба, любов, щирі поцілунки, повага, радість та міх – все це не потребує матеріальних затрат, для цього лише потрібна відкритість та доброта, взаємоповага та небайдужість.  











Весело та змістовно проводять час члени клубу «У дружньому колі» і не лише в стінах бібліотеки


7 листопада всі небайдужі до поетичного слова відвідали ювілейний творчий вечір поетеси Раїси Плотникової. 









9 листопада  члени клубу  отримали насолоду від концерту, присвяченого Всеукраїнському дню працівників культури та майстрів народного мистецтва.


Знайомство зблизька: Ольга Хало

Незвичною видалась вереснева зустріч клубу «У дружньому колі», який діє на абонементі  центральної районної бібліотеки ім. Володимира Малика. На неї завітав творчий тандем: поетеса Ольга Хало та самодіяльний композитор Іван Лисенко. Вже з перших ліричних акордів, що прозвучали в залі, присутні зрозуміли, перед ними унікальна талановита поетеса, яка радість свого буття бачить в творчості. Про те що Муза у дружній співпраці з Ольгою Хало свідчить різноманітна тематика її віршів. Творчий доробок поетеси складають твори історичного спрямування, поеми в яких уславлено постаті відомих українців, та широка палітра  пейзажної  та інтимної лірики.
Творча зустріч з поетесою була досить насиченою і плідною. Ольга Іванівна вміло вела розмову з присутніми, ділилася із ними своїми найпотаємнішими почуттями, її поезії зворушували думку, закликали до глибокої  призадуми.
Багатогранність поетичного таланту Ольги Хало для всіх присутніх уміло розкрив Іван Лисенко.  У його виконанні прозвучали ліричні та жартівливі пісні написані на слова нашої землячки.
            Несподіванкою для всіх стали гумористичні твори, які прозвучали з уст авторки. Гумор Ольги Хало -  актуальний, дотепний, веселий, з його допомогою вона оголює сучасні проблеми суспільства.
            Присутні були у захваті від творчості поетеси, та вдячні за подарований гарний настрій. Ця зустріч була доречною, адже вона проходила у переддень Міжнародного дня людей похилого віку. Тож гості побажали всім членам клубу душевного спокою, активного довголіття, оптимізму і завзяття.
            А ще присутні висловили вдячність директору ТД «Арго-Трейд» Володимиру Баришпольцю за виділені кошти на придбання цукерок та печива для солодкого столу.

            




Маковія на абонементі ЦРБ  ім. В.К. Малика

14 серпня на абонементі ЦРБ  ім. В.К. Малика було весело і гамірно. На свято Маковія зібралися члени клубу «У дружньому колі».
На присутніх чекала велика розважальна програма, яку підготували працівники бібліотеки. В веселих музичних та інтелектуальних конкурсах брали участь всі без виключення. Учасники дивували нестандартними підходами у вирішенні конкурсних завдань, знаннями, почуттям гумору та артистизмом. Член клубу Наталія Норка приготувала кілька завдань які пов’язала із святом Маковія.
Хоча в конкурсах і були переможці, головний приз: яскраві позитивні емоції та заряд бадьорості отримали всі без винятку.
 Працівники бібліотеки розповіли про народні звичаї та обряди пов’язані із святом Маковія. Прикрасив свято і виступ  Тетяни Торби. Захід був наповнений задушевними українськими піснями.
Ну і яке ж свято Маковія без «шуликів»? Кожен охочий міг поласувати ними. А ще дари літа: кавуни, яблука, груші, сливи стали окрасою святкового столу.






Тобі, пісне, любов моя!

Погожого літнього дня абонемент центральної районної бібліотеки ім.В.Малика знову зібрав своїх давніх друзів, членів клубу «У дружньому колі» на чергове засідання під назвою «Тобі, пісне, любов моя!»
Тему заходу було обрано не випадково, адже перше півріччя 2015 року видалося щедрим на ювілеї творчих особистостей. Цьогорічні ювіляри: Ігор Шамо та Дмитро Гнатюк, Ліна Костенко та Вадим Крищенко, Василь Зінкевич та Юрій Рибчинський – справжні Гуру нашої культури, носії генетичного Коду Нації, Атланти, що тримають українське пісенне небо над усіма нами. Це наш український край, наша щедра співуча земля народила їх. Під шелест золотого колосся, під правічний виспів Дніпра, з води й роси черпали вони наснагу та силу, вростали корінням у рідну землю і могутньо простирали крону свого таланту, що розквітав, на славу рідній Україні. Так, вони на вівтар нашої Батьківщини поклали свій талант і жар своїх душ.
Бібліотекар Наталія Мусієнко у своїй розповіді вдало переплела біографії ювілярів із музичними композиціями та ліричними рядками. Гармонійна єдність слова й музики демонструвала неперевершені висоти творчості ювілярів, розкривала їх найпотаємніші думки та прагнення, представляла їх громадянську позицію та ставлення до такого непростого і багатогранного життя.
Мелодія слова, що заполонила затишну залу бібліотеки не залишила байдужим жодного із присутніх. Вони слухали розповіді, доповнювали, читали улюблені поезії ювілярів і співали разом з виконавцями добре знані пісні. Найбільш активними були Луїза Яковенко, Галина Материнко та Наталія Норка, Марія Білик, Надія Ночовна.
Атмосфера піднесення та одухотворення панувала у залі. Недарма ж кажуть: хто співає, той подвійно молиться, а сплетіння поезії й музики, які зіткані із добро та любові, ще й до того ж окрилює, просвітлює людські душі, наповнює теплом та щирістю.





 «Зустріч напередодні Великодня»



Чудової весняної пори, коли все на світі оживає, до нас приходить одне з найбільших християнських свят – Світле Христове Воскресіння. З Богом у серці, з добрими та чистими помислами ми повинні входити у це величне свято, воно спонукає кожного з нас ще раз замислитися над вічними цінностями, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою.
Напередодні такого важливого для всіх православних християн дня, у час, коли український народ потребує духовного зцілення, терпимості, толерантного ставлення один до одного, бібліотекарі абонементу Лубенської центральної районної бібліотеки імені В. Малика зібрали членів клубу «У дружньому колі» на годину духовності.
На захід був запрошений настоятель Свято – Троїцького храму отець Анатолій, який допоміг присутнім ще раз доторкнутись до вічних істин, ввів у світ Таїнства, привідкрив завісу церковного богослужіння. Отець Анатолій у своїй бесіді оповів земний шлях Ісуса, говорив і про страждання Господа. Дав роз’яснення про свято Вербної  неділі ( вхід Ісуса Христа в Єрусалим), а також детально зупинився на характеристиці останнього тижня перед Великоднем, який називається Страсною Седмицею. Розповідь священника супроводжували уривки з документальних фільмів про життя Ісуса та сходження благодатного вогню, який щорічно загоряється в Єрусалимському храмі Воскресіння Христового.
Члени клубу уважно слухали розповідь, активно включалися в розмову, задали отцеві Анатолію чимало запитань.
Бібліотекарі Ніна Бородавка та Наталія Мусієнко розповіли присутнім про народні традиції святкування великодніх свят, неабияке пожвавлення серед присутніх викликала сценка «Великодній кошик», акторами якої стали самі ж члени клубу.
На завершення отець Анатолій побажав присутнім миру та злагоди, любові та добра, спокою у душах.




                                                                     
                                                                                 

«Лиш про любов сьогодні всі слова»


Незважаючи на те, що лютий – місяць холодний і морозний, ми все ж таки його любимо за те, що є в ньому світле і чарівне свято – День Святого Валентина. Це найромантичніший день у році, день, коли, здається, кохання витає у повітрі.
День Святого Валентина – це ще й чудовий привід замислитися чи порозмірковувати, що для кожного з нас означає кохання.
Щоб торкнутись даної теми, долучити й свої міркування до сотні тисяч уже сказаних, зібралися члени клубу «У дружньому колі» на засідання під назвою «Лиш про любов сьогодні всі слова».
Організатори заходу, бібліотекарі абонементу центральної районної бібліотеки ім.В.Малика Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка, запросили присутніх помандрувати країною кохання: завітати до міста вічної любові, поблукати вулицями сімейного щастя, зазирнути у провулок першого кохання, піднятися на пагорб одкровення, дістатися мосту надії і зупинитися біля брами пізнього кохання.
Приємною і хвилюючою видалась подорож.  Трепетні спогади про світлі почуття виринули із минулого і ніби ожили у цій залі. Життєві історії Ангеліни Кочергіної, Анни Манакової, Ольги Сердюк, Галини Материнко заполонили присутніх   щирістю та емоційністю. Чудовим обрамлення розповідей  були ліричні пісні та поезія які звучали у виконанні членів клубу: Луїзи Яковенко, Неллі Пташник, Лідії Жидко, Олексія Кіяна. Цікаві факти про кохання і закоханих, цитати відомих людей з даної теми доповнили сказане.
Не обійшлося і без вікторин та конкурсів. Найбільш цікавим видався конкурс «Поєднай серця», в якому всі учасники заходу об’єднували в пари відомих особистостей з їх коханими. А прикрасили свято чудові валентинки, виготовлені бібліотекарями власноруч та подаровані всім присутнім на зустрічі.
Незчулися, а вже й промайнула подорож у країну кохання, завдяки якій присутні ніби повернулися у свою юність, у час закоханості та щастя.





Посиденьки у дружньому колі


         У переддень різдвяно – новорічних свят члени читацького клубу «У дружньому колі», який діє на абонементі центральної районної бібліотеки ім. В. Малика, зібралися на своє чергове засідання. Захід був незвичайним, сучасне новорічне дійство було наповнене народним колоритом. Адже мова йшла про визнану у всьому світі українську гостинність. Гостю – чи проханому, чи ні – у нашій країні раді завжди. «Гість у дім – радість в нім» - говорить народне прислів’я. Так, українці уміли й добре працювати, й весело святкувати.
         А серцевиною гостинності завжди була спільна трапеза. Українські жінки, вправні господині, вони уміли й смачно приготувати, й добре припросити гостей скуштувати страви. Справжніми кулінарними майстринями виявились і наші шановні жінки: Марія Білик, Наталія Норка, Ангеліна Кочергіна, Людмила Хилюк, Тамара Єфімова, Таїсія Лаврик – Бутенко, котрі приготували традиційні українські страви. Вареники та пиріжки, пампушки та різноманітне печиво зайняли почесне місце на святковому столі.
         А яка ж українська гостина без народної пісні: проникливо – ліричної чи жартівливо – запальної ?! Наші клубні таланти Марія Білик, Галина Білодід та Надія Ночовна подарували присутнім віночок українських пісень.
         Усі учасники святкового дійства сповна насолоджувались теплою родинною атмосферою, що панувала на заході. А ми, бібліотекарі, раділи від того, що робимо гарну справу, адже для людей похилого віку щире спілкування, увага, добре слово – це ті важливі речі, що роблять їх життя кращим.






Пам’ятає визволений край.

28 жовтня – День визволення України від фашистських загарбників. 70 років тому радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої держави. Цього дня ми вшановуємо пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

Саме цій пам’ятній даті було присвячено засідання клубу «У дружньому колі». Розпочала захід працівник бібліотеки Наталія Мусієнко, яка розповіла присутнім про нелегкий шлях нашого народу у кривавій боротьбі за визволення. Сплюндрована окупантами Україна 1225 днів і ночей перебувала в епіцентрі нищівних ураганів, які двічі пронеслися її територією. Полум’я війни обпалило Україну найбільше з усіх тодішніх республік СРСР.
Далі слово було надане гостеві клубу, людині, яка намагається з’ясувати правду, дослідити події, що відбувалися на Лубенщині в період фашистської окупації 1941-1943 років. Це історик, краєзнавець Олександр Миколайович Карпенко. Він розповів присутнім про створення і діяльність патріотичної групи «Голос Батьківщини», яка діяла з квітня 1942 по вересень 1943 року в Лубнах і навколишніх селах. Олександр Миколайович зібрані матеріали видав окремою книгою «Покликані серцем», яку і презентував членам клубу. Також краєзнавець детально розповів про захоплення нашого міста німцями, житті наших краян в період окупації, про  масові розстріли та довгоочікуване визволення.
Присутні були вдячні за таку змістовну розповідь історику  і  одностайні в тому, що допоки такі люди, як Олександр Карпенко будуть займатися своєю улюбленою справою, ріка пам’яті не обміліє.
Насамкінець гість зупинився на нинішній ситуації в Україні, де зазначив, що цьогорічна пам’ятна дата проходить в неспокійний для нашої держави час. Уперше за 70 років наші воїни знову стали на захист кордонів своєї Вітчизни, і знову серця матерів повняться відчаєм і благають Всевишнього зберегти мир в Україні. Тож недарма захід завершився піснею «Мамина молитва», яка стала гімном всіх українських матерів.




Назад у молодість.

Нестримно плине час, змінюється світ, змінюємось разом з ним і ми, але в нашій пам’яті назавжди залишаються спогади про минуле. Дитинство, юність, молоді роки – це світлі незабутні віхи життя кожної людини.
         «Назад у молодість» - під такою назвою пройшло засідання клубу «У дружньому колі», який протягом шести років діє при Лубенській центральній районній бібліотеці імені В. Малика.
         У вир спогадів присутніх запросили бібліотекарі абонементу Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка. Всі залюбки «перенеслися» в ті щасливі роки, час замріяності та романтики першого кохання, пізнання та накопичення знань, особистих досягнень та реалізації у професійній сфері. Присутні ділилися не лише спогадами та враженнями, а й принесли свої фото, одяг та речі тих років. А коли на великому екрані «ожили» кумири тієї пори,  здавалось, що всі присутні помолоділи на півстоліття.
         Ця зустріч у дружньому колі видалась напрочуд теплою і цікавою, трепетною і незабутньою, корисною і значимою для присутніх, адже вона проходила напередодні Міжнародного дня людей похилого віку.   




   
                                                                       



Душа залюблена у рідний край.

     Трепетно і ніжно, хвилююче і щемно звучав голос жіночої поезії літнього суботнього дня на засіданні читацького клубу «У дружньому колі».
      По-новому розкрились наші поетеси Валентина Харченко та Галина Несмашна, які представили на суд присутніх свої нові поетичні рядки. До їхнього потужнього жіночого слова приєднався тендітний, талановитий поетичний голос «мгарської чарівниці» Наталії Шаблі. Пані Наталя постала перед присутніми у двох іпостасях: як краєзнавець та як жінка-поетеса.
      Наталія Григорівна невтомний пошуковець, не один рік збирає унікальні матеріали з історії Мгаря. На зустріч гостя принесла унікальні фотографії  та документи, розповіла історію свого села, поділилася цікавими легендами та переказами, що пов’язані з краєм. Віднайшла вона й жінку, жительку села Мгар, яка стала прототипом «Лісничихи» з  однойменної  повісті Олеся Донченка. 
       Присутні віддали шану неспокійній вдачі бібліотекаря та відзначили її поетичний талант. А читала Наталія Шабля вірші із своєї першої збірки «Чаклунка лісова» і деякі щойно написані поезії.
        Члени клубу вслухались у поетичне дзвінкоголосся мгарянки і здавалось, що до серця кожного разом з її поезією увійшла часточка Мгаря, та часточка, яку так ніжно плекає у своєму серці Наталія Шабля.






Гумористичний коловерт


      На абонементі ЦРБ ім. В. Малика відбулася вже традиційна для початку квітня гуморина.
     Розпочався захід виступом бібліотекарів Наталії Мусієнко та Ніни Бородавки, які запросили присутніх до особливого світу – світу гумору.
     Вони зауважили, що в усі часи українському народу було притаманне почуття гумору. Завдяки « сміхотерапії » наш народ не тільки вижив, а й створив свою унікальну культуру.
     Байки, гуморески, жартівливі пісні чистою цілющою водою наповнюють криницю українського гумору. А кришталево чистий і дзвінкоголосий, щирий і доброзичливий сміх чути скрізь, де б не перебував  українець.
     Бібліотекарі разом з членами клубу з’ясували, які ж окремі жанри сучасної гумористичної фольклористики розрізняють, дали визначення найпоширенішим та відмітили їх тематичні спрямування.
А по тому веселощам не було меж!
За традицією, на захід були запрошені гості, справжні майстри своєї справи, природжені гумористи Анатолій Устименко та Валентина Харченко. У їх виконанні прозвучали дотепні, щирі , іскрометні, актуальні на сьогодні гуморески.
Посмішки не сходили з вуст присутніх, атмосфера радості та піднесення запанувала у жіночих душах.
Члени клубу « У дружньому колі » не тільки чекають першоквітневу гуморину, а й ретельно до неї готуються. Завчасно добирають найсмішніші гуморески, дотепні жарти й анекдоти. Тож, цьогорічний гумористичний коловерт членів клубу видався на славу. Присутні так «сипали жартами», що навіть компетентному журі було досить важко визначити переможців. Але, як – то кажуть «справа майстра боїться» - результати відомі. Призи з рук автора за краще виконання отримали: Луїза Яковенко, Таїсія Лаврик-Бутенко та Галина Материнко.
Чарівна жартівлива пісня доповнювала силу гумористичного слова, а перегляд сатиричних відеомініатюр подвоїв гарний і позитивний настрій присутніх.








ГОЛОС БЕЗСМЕРТНИЙ ТАРАСА ЗВУЧИТЬ КРІЗЬ ВІКИ!


       В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і в нашого народу – Тарас Григорович Шевченко.
Для кожного українця Кобзар означає так багато,що складається враження, ніби ми про нього все знаємо. Та це лише враження, він невичерпний і нескінченний.

Переконалися в цьому і члени клубу «У дружньому колі», які зібралися 15 березня, щоб знову поринути у безмежний світ Тарасового слова, доторкнутися до образотворчої спадщини Майстра та пройти тернистим життєвим шляхом Кобзаря.

Розпочався захід піснею про Шевченка та віршем-посвятою. Далі всі присутні переглянули відеофільм про основні віхи життя Тараса. З цікавими та маловідомими фактами та подіями з життя Кобзаря ознайомила працівник бібліотеки Ніна Бородавка.
Ми пишаємось тим, що Великий син України побував у нашому краї. Не кожен українець може з гордістю сказати словами Максима Рильського: «Він тут ходив». Лубенськими стежками Тараса провела членів клубу працівник бібліотеки Наталія Мусієнко, а помічником у цьому став буклет «Шевченкове цілюще джерело», який підготували до випуску працівники Лубенської центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика.
Тарас Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Картини маслом, акварелі, гравюри, сепії, роботи олівцем переглянули присутні і вочевидь переконалися яким талановитим художником був Шевченко.
А далі лунала безсмертна поезія Кобзаря. Кожен член клубу прочитав улюблений вірш Шевченка. Найкращі виконавці отримали призи.
Свою любов до Шевченкових творів поетичними рядками висловила Галина Несмашна.
Всі присутні мали змогу милуватися портретом Кобзаря який вишила Любов Нестеренко, а Ольга Сердюк рушник до нього.
Ельвіра Паніна принесла мініатюрні книжкові видання творів Тараса Шевченка, які колекціонує.
Справжньою окрасою Шевченкової вітальні став виступ бандуриста Віталія Мороза, який був запрошений на захід. Зазвучала пісня, залишена у спадок українцям Тарасом. Вона не залишила байдужим жодного присутнього. Всі зачаровано слухали виконавця.

По завершенні заходу, всі члени клубу утвердились в думці, що Шевченкове слово є актуальним і нині, жити йому у віках.






«Троянди Шевченкової любові»


         Естафету тематичних заходів, присвячених 200-тій річниці від дня народження Т. Г. Шевченка, що проводяться у ЦРБ ім.В. Малика, від читального залу перейняв абонемент.
         Відбулося засідання клубу « У дружньому колі », на якому торкнулись делікатної теми – кохання поета. «Троянди Шевченкової любові» - так бібліотекарями було озвучено назву цього дійства, три години якого пролетіли, як одна хвилина.
         Самотність, нерозділеність кохання – ось ті струни, на яких звучить Шевченкова пісня печалі.
         Мало кому в коханні так не пощастило, як Тарасу Шевченку. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він, здавалось би був приречений на успіх жінок. Натура творча і вразлива, Кобзар часто закохувався і в нього закохувались. Та особисте життя великого українця так і не склалось.
Оксана Коваленко, Ядвіга Гусіковська, Феодосія Кошиць, Варвара Рєпніна, Ганна Закревська, Агафія Усова, Катерина Піунова, Ликера Полусмакова – прекрасними були, троянди Шевченкової любові, та, на жаль, вони всі зів’яли, так і не подарувавши поетові великого щастя. Не судилося Тарасові Григоровичу продовжити свій родовід у наступних поколіннях.
         Як складалась – висновувалась доля поета, хто був поруч у сумні й радісні хвилини його життя, намагалися делікатно, професійно донести до присутніх гості заходу – дві чарівні жінки, викладачки української літератури, поетеси – Ольга Хало та Людмила Бедрик.
         Вони провели присутніх шляхом Шевченкових почуттів:
 торкались узбіч зустрічей, зупинялись на галявинах піднесення і принишкло вели з гірки розчарувань.
         Розповіді виступаючих були обрамлені віршами, піснями, зображеннями портретів коханих жінок поета на екрані.
         Кульмінаційною точкою зустрічі стала презентація Ольгою Хало власної поеми «Я Вас кохала…», в якій мова йде про почуття Варвари Рєпніної до Тараса Шевченка.
Авторка змалювала мистецьки яскраво і об’єктивно правдиво психологічний портрет Варвари Рєпніної. Зуміла донести до присутніх вервичку переживань, які відчувало любляче серце жінки.
 Перша зустріч з Шевченком у Яготині, що порушила сонну одноманітність життя Варвари; зародження палких почуттів, коли душа попливла по майже забутому морі душевних поривів; розпач нерозділеного кохання,- все підтверджено поетичними рядками.
Перед слухачами постав образ княжни Рєпніної, як людини інтелігентної, духовно багатої, високоосвіченої, доброї, милої і глибоко нещасної. Велике і палке кохання до Шевченка так і залишилося для Варвари Рєпніної нерозділеним. На все життя вона зосталась справжнім і вірним другом, ангелом-охоронцем Тараса.
Присутні зачаровано слухали кожне слово поетеси, а після  закінчення виступу, не один примірник видання разом з автографом авторки було придбано, щоб ще і ще поринути у вир цих відносин.
Зустріч закінчилась. Вона видалась напрочуд вдалою.
Головним було те, що торкнувшись такої делікатної теми, всі присутні спробували піднестись до вершин духу генія, а не приземлити його, звівши велике до дрібного.






Дорогою Василя


Вже стало доброю традицією, у рамках засідань клубу «У дружньому колі», готувати розповіді про цікавих особистостей, талановитих українців, діячів культури та майстрів пера. І у тиждень, коли святкується річниця від дня народження нашого земляка, геніального поета Василя Симоненка, у клубі відбувся вечір пам’яті «Дорогою Василя».

Бібліотекарі повели всіх присутніх дорогою життя Симоненка – важкою, трагічною і такою короткою.

Доля простого хлопця, що зростав у полтавському повоєнному селі, багатьох присутніх повернула у їх дитинство: босоноге, голодне, холодне. Жіночі очі повнились слізьми. Вони слухали розповідь, яка неквапливо, крок за кроком вела життєвим шляхом поета. Дитинство, золота пора юності, насичені студентські роки, перші спроби пера, ніжна палітра кохання – все оживало, бо було підтверджене відео на великому екрані.

Слухачі мали змогу доторкнутися до зерен симоненкової поезії. Звучав живий голос поета, він читав поезію «Ти знаєш, що ти – людина?». Здавалось, неодноразово всі чули цей вірш, але коли він прозвучав з вуст автора, кожний з присутніх зрозумів, яка мудрість, простота і геніальність закладена у цих неперевершених рядках.

Недовгою була життєва дорога поета, як сліпучий метеорит,на мить спалахнув він на небосхилі українського письменства, щоб навіки увійти в безсмертя. Такі, як Василь Симоненко, не вмирають у пам’яті народній, вони завжди поруч з нами. П’ятдесят років виповнилось у грудні 2013 року, як відійшов у вічність митець, але не забувають його палке слово наші поети – земляки. Тож на нашу зустріч були запрошені лауреати літературної премії ім. В. Симоненка – Олександр Печора та Раїса Плотникова, і запрошені не даремно, бо саме вони вже не одне десятиріччя вивчають cимоненкову дорогу життя. Гості ознайомили присутніх з маловідомими фактами із біографії поета та прочитали власні вірші, присвячені «витязю молодої української поезії».


 

Новорічна карусель у дружньому колі.


Вже стало доброю традицією зустрічатися напередодні новорічних свят у дружньому колі.

         Новий рік – це час, коли кожен з нас з надією, вірою і любов’ю вимовляє заповітні слова бажання і вірить, що все загадане в цю ніч, ніч повну чудес, магії і чаклунства має обов’язково здійснитись.

         Отож, присутні полинули у світ дитинства та юності, згадали свої мрії, сподівання того часу, розповіли, що з загаданого здійснилося. Цікавою та трепетною видалась ця подорож у минуле і зовсім не сумною, адже ці мудрі дорослі люди признались в тому, що й досі у душі почуваються дітьми та вірять у новорічні дива.

 Новорічна карусель набирала обертів. Кожен член клубу підготував привітання: звучали вірші, пісні, театральні номери. Завітав на свято і Дід Мороз. А сюрпризи, конкурси, ігри, вітання від казкових героїв не залишили байдужим жодного з присутніх.

         Традиційно кожен отримав у подарунок календар.

         Святкова зустріч видалась феєричною. І ми, бібліотекарі абонементу, раді від того, що новий заряд емоцій, гарного настрою були подаровані напередодні свята всім членам клубу «У дружньому колі».








Все про чай


Як завжди, за чашкою чаю, зібралися члени клубу на своє чергове засідання. Але було воно особливим, адже головним героєм став чай, так саме він.
На столі «шумів», «гудів», «свистів» красень тульський самовар. А навколо нього: пишалися рум’яними боками пиріжки, блищали різнокольровими обгортками цукерки, розетки повнились домашнім варенням і, звісно ж, серед цього розмаїття, почесне місце займала  низка бубликів. Все відповідно традиціям російського чаювання.
Зала повнилась духмяними ароматами. Яких тільки чаїв не було: чорний, зелений, білий, червоний, з домішками та без. Кожен міг дібрати напій собі за смаком.
Звучали пісні, вірші, легенди про чай. Не дивлячись на те, що панувала легка святкова атмосфера спілкування, бібліотекарі не забули ознайомити присутніх з історією виникнення цього напою, традиціями чаювання у різних країнах,  цікавими фактами про чай та нюансами чайного етикету. Чудовим доповненням інформаційного блоку був перегляд фото  самоварів та картин художників, що зображали чайну трапезу.
Заряд позитивних емоцій від спілкування, отримали присутні у своєму дружньому колі.

      

  










 

«Як на пенсії живеться?»


5 жовтня на абонементі ЦРБ ім.В.Малика до Міжнародного дня людей похилого віку відбулося святкове засідання клубу «У дружньому колі.»
«Як на пенсії живеться?» - віршем під такою назвою розпочався захід. Провідний бібліотекар Наталія Мусієнко ознайомила присутніх з життям людей похилого віку за кордоном. Потім звучала розповідь про 92-х літню жінку Марію Джило та її секрети довголіття. Непідкупний інтерес та захоплення викликала у присутніх інформація про людей які досягли значних висот у зрілому віці. Сподобалось і оповідання М.Трауб «Взрослые женщины» яке майстерно прочитала Марія Білик.
Підтримати пенсіонерів, допомогти їм адаптуватися в нових умовах, зробити їхнє життя більш цікавим, насиченим і радісним допомагають «Університети третього віку» - про них розповіла бібліотекар Ніна Бородавка. На засіданні були присутні випускники цього університету Надія Ганноцька та Любов Нестеренко. Вони показали дипломи, а також поділилися враженнями від навчання. Оволодіти навиками роботи на комп’ютері можна і в відділі інформаційного сервісу та автоматизації бібліотечних процесів нашої бібліотеки, куди і були запрошені всі присутні.
Захоплення допомагають відчути себе бадьорим, помолодіти душею. Члени клубу розповіли чим вони займаються на пенсії: Марія Білик  - співає в хорі, Наталія Слободянюк - купається в річці до пізньої осені, Ольга Сердюк – вирощує прекрасні квіти, Любов Нестеренко - вишиває бісером, Людмила Данильченко – пише вірші.
Весь вечір проходив під акомпонимент улюблених пісень наших жінок.
Члени клубу висловили щиру подяку директору ТОВ «ТД Арго-Трейд»,  депутату міської ради від мікрорайону №3 Баришпольцю В.В., який виділив кошти на придбання солодощів для святкового столу.

                                           Провідний бібліотекар Н. Мусієнко.


Нерівний шлюб: погляд крізь віки

Першого літнього дня в черговий раз зібралися на своє засідання члени клубу «У дружньому колі». Тему, яку обрали для обговорення не могли оминути увагою; вона виникла не вчора, але останніми роками стала більш актуальною це - нерівний шлюб.
Бібліотекарі Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка розкрили присутнім значення словосполучення «нерівний шлюб», вказали на причини появи таких шлюбів та відзначили плюси та мінуси для чоловіків та жінок які перебувають у цих відносинах.                  
Присутні на засіданні – люди з великим життєвим досвідом, тож вони активно включилися в обговорення даного питання. Висловили своє ставлення до нерівного шлюбу, вказали позитивні та негативні сторони таких відносин, а Анатолій Канівець проаналізував духовну сторону шлюбів взагалі та нерівного зокрема. Луїза Яковенко розповіла, хто з письменників та у яких творах торкався питання нерівного шлюбу, а конкретні життєві історії представили Віктор Несмашний та Антоніна Німець.
Найбільший інтерес у присутніх викликали розповіді про взаємини відомих людей та перегляд їхніх фотографій.
Члени клубу завжди гарно готуються до заходів, тож протягом зустрічі лунали поезії та пісні за темою, виконували їх Тетяна Торба, Анна Манакова, Таісія Лаврик-Бутенко, а добре знайомі пісні  присутні підхоплювали і їх звучний спів розносився далеко за межі бібліотеки.
Насамкінець, поетеса Галина Несмашна презентувала присутнім щойно написані поезії про літо.
Зустріч пройшла в невимушеній, дружній атмосфері, з гарним настроєм члени клубу розійшлися на «літні канікули».








Г о т у й м о с я    д о    В е л и к о д н я .



Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Прихід весни у народі завжди асоціюється з відродженням, оновленням та, безперечно, святкуванням головного свята православних християн – Великоднем. Саме до цієї теми звернулися члени клубу «У дружньому колі» на своєму черговому засіданні.

Розпочався захід з виступу члена клубу Анатолія Канівця. Головним лейтмотивом його роздумів було те, що Світле Христове Воскресіння – це величне, радісне і духовне свято, символ перемоги життя над смертю, добра над злом, це час, який даний нам для очищення душі та помислів, переосмислення наших життєвих позицій. Чудовим доповненням розповіді стали вірші про вічне, які майстерно прочитали Луїза Яковенко та Галина Материнко.

Великодній тиждень – це особливий період для господинь, адже вони всю свою роботу повинні підпорядковувати певним ритуалам та обрядам, які українцями передаються із покоління в покоління.

Як підготувати оселю до свята, коли і за якими правилами необхідно випікати паску, які страви повинні бути на святковому столі, що треба класти у великодній кошик для освячення, в який час сім’я повинна йти до церкви, як правильно розговітися – це ті питання, відповідь на які отримали члени клубу, а допомогли їм у цьому бібліотекарі абонементу Ніна Бородавка та Наталія Мусієнко. Їх розповідь також містила інформацію про походження назв «Великдень» та «Пасха», і про те, як і коли язичницька обрядовість перемандрувала у Великодній тиждень. Бесіда плавно переросла у порадник: Любов Нестеренко та Ольга Сердюк поділилися рецептами пасок та розкрили власні секрети вдалого їх випікання, а нюанси приготування м’ясних страв представили Галина Материнко та Ангеліна Кочергіна.

Але на цьому захід не завершився. Писанці була присвячена заключна частина засідання клубу.

Яєчко розмальоване барвисте

Ним тішиться дорослий і дитя,

Творіння рук людських святе і чисте,

Маленький символ нашого буття.

Без писанки не обходиться Великоднє свято. Її освячують у церкві разом їз паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним та друзям. Її першою їдять, коли повертаються із церкви. Наші предки вірили, що писанки мають магічну силу. Її і сьогодні  вважають найбільшою святістю, що приносить добро, достаток, захищає людину від усього злого. До слова, писанкарство є дуже корисним для здоров’я, воно допомагає заспокоїтись, набути душевної рівноваги та гармонії.

Бібліотекарі представили до уваги легенди, які розповідають про звичай фарбування яєць, перелічили найбільш поширені методики фарбування, зазначили які саме кольори використовуються і, що означають символи на писанках.

Для українських жінок було святим обов’язком й улюбленим заняттям розписування яєць. Тож і учасниці клубу у переддень свята отримали майстер – клас з прикрашання яєць у техніці де – купаж.  Творчі досягнення учасниць  клубу представлені на фото.
                                                                          Наталія Мусієнко провідний бібліотекар ЦРБ

Члени клубу «У дружньому колі» вітають із наступаючим святом Світлого Христового Воскресіння працівників та читачів центральної районної бібліотеки ім.. В. Малика !
Нехай любов Господня з ясних високостей в оселі Ваші зійде світлим гостем і принесе любов та радість у Ваші родини, щирість та добро у взаємини!
З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаємо!
Жити в радості й любові від душі бажаємо!
Запашною нехай буде Великодня Паска
І до віку буде з вами світла Божа ласка!

У суботу, 13 квітня, відбулося  чергове засідання клубу

 «У дружньому колі»


У суботу, 13 квітня, відбулося  чергове засідання клубу «У дружньому колі», програма якого була досить насиченою, складалася з кількох тем.
Початок зустрічі був присвячений творчості Квітки Цісик – американській співачці українського походження, якій днями виповнилося би шістдесят років. Ця частина заходу поєднала у собі три «з»:  перше «з» - це знайомство із долею цієї незбагненної жінки, друге - це здивування від того, як вона вправно володіла українською вимовою, третє –це зачарування  її дивовижним, легким та прозорим, наче повітря, голосом.
Протягом заходу присутні переглянули унікальні фото співачки, прослухали до болю знайомі, такі рідні  пісні з її  двох україномовних альбомів: «Рідна мати моя», «Два кольори» , «Черемшина», «Лебеді материнства» та інші. Цей високомайстерний спів розчулив ніжні жіночі душі: час-від-часу їх очі повнились слізьми, а голоси, коли вони підспівували їй в унісон, щемно бриніли. Всіх присутніх переповнювали  одночасно такі почуття, як  невимовний біль та гордість,  було дуже приємно, що наші українські пісні так співала людина, яка народилася та жила не в Україні і дуже болісно від того, що її душа так рано покинула цей світ. А ще всі були одностайні в тому, що навряд чи ще комусь вдасться зробити подібне Квітці Цісик, бо для цього треба мати Божу іскру, українську душу, а ще – втрачену батьківщину. Тільки Квітці Цісик долею, батьками та Всевишнім це було дано.
Але на цьому засідання не закінчилося. Члени клубу обговорили ще й тему «весняної депресії», як же було не торкнутися цього питання коли на дворі така затяжна прохолодна весна. Кожний з присутніх розкрив свої таємниці боротьби з цим неприємним відчуттям: рекомендації були слушними, цікавими і серйозними, і дотепними. Ось найкращі рецепти від «весняної хандри» : Ольга Сердюк, у якої найпривабливіша садиба у місті Лубни, зазначила, що праця на свіжому повітрі – це найкращий еліксир; Ангеліна Кочергіна сказала, що у всьому треба вбачати позитив, як говорять у народі: поганої погоди не буває; Анатолій Канівець впевнений, що фізичні вправи в поєднанні з обливанням – ось запорука гарного настрою і відмінного самопочуття; а поетеса Галина Несмашна наголосила на тому, що творчі захоплення та хобі це бальзам для душі і всім присутнім подарувала свої нові поезії. Насамкінець був сюрприз: Таїсія Лаврик-Бутенко заспівала три пісні на слова Галини Несмашної, музику до яких вона написала сама.
А підготували та провели дане засідання клубу бібліотекарі абонементу Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка.


«Весна – це жінка. Жінка – це весна...»

 «Весна – це жінка. Жінка – це весна...»  під такою назвою відбулася святкова зустріч  членів  клубу  « У дружньому колі», який діє при абонементі центральної районної бібліотеки ім.. Малика. Програма зустрічі була досить насиченою: звучала розповідь про роль жінки у сучасному світі, члени клубу разом визначили, яка ж вона справжня жінка. Вірші про жінок та для жінок читали члени клубу: Луїза Яковенко, Галина Материнко, Валентина Куценко. Власні вірші подарувала присутнім поетеса  Галина Несмашна. А родзинкою святкового дійства  стало знайомство з поетесою Валентиною Харченко, яка, з притаманною тільки їй енергетекою, полонила всіх своєю щирою жіночою поезією. Без конкурсів та сюрпризів теж не обійшлося:  кожна з присутніх жінок отримала святкове привітання та подарунок. Чудовий виріб для  жінок клубу зробив Микола Калатур, його отримала найактивніша  учасниця заходу  Галина Материнко. Присутні щиро  дякували організаторам  заходу бібліотекарям абонементу ЦРБ ім. Малика Наталії Мусієнко та Ніні Бородавці за  гарний  настрій та душевне  тепло.

                  Член клубу «У дружньому колі» Марія Білик.





Немає коментарів:

Дописати коментар