Ковток української культури

Обійдіть весь світ безмежний,

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нашій Україні.

        Допитливість і небайдужість, бажання повсякчас відкривати нове в собі, у земляках, у рідному краї спонукають  клуб «У дружньому колі» центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика, яким  опікуються бібліотекарі Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка до пошуку різноманітних форм змістовного колективного дозвілля.

            14 грудня учасниці клубу в ролі екскурсантів вирушили відкривати для себе нове у, здавалося б, звичних міських реаліях. Обраний маршрут привів до монументальної бекетівської споруди школи №10, про яку багато членів клубу вже мали уявлення. Відвідувачі відразу відзначили нове естетичне оформлення інтер’єру, сучасний вигляд класів, гармонійний добір кольорів, із цікавістю оглянули численні дитячі малюнки «Шкільної галереї мистецтв», а особливо декоративні панно, виконані в різних техніках.

       Екскурсанти  відкрили для себе шкільний музей декоративно-ужиткового мистецтва та народних ремесел, яким опікується група юних екскурсоводів «Перепілка» під керівництвом учителя української мови та літератури Людмили Бедрик. У теплій неформальній обстановці, живому невимушеному спілкуванні відбулися огляд експозиції, знайомство з долею найцікавіших експонатів: весільного рушника кінця ХІХ ст.,архаїчного ткацького верстата, скринь із трагічною та щасливими долями. Вартими уваги були гребені для пряжі та веретена, ночви, глечики та макітри, і,звісно ж,чоловіче та жіноче вбрання.  Екскурсія викликала бажання зібрати й зберегти власні спогади: а що ми пам’ятаємо про вміння, здібності, майстерність наших предків? Що зможемо розповісти нащадкам? Кому цікаві народні вміння сьогодні?

На це питання члени клубу отримали відповідь уже під час відвідин Лубенської міської «Станції юних техніків та натуралістів», де ознайомились з мистецьким надбанням художниці, майстрині,керівника гуртків писанкарства, ткацтва, батіку Аліни Гончарової-Цівінської.

       Незважаючи на молодий вік, Аліна Сергіївна знана майстриня. Вона член спілки молодих художників «Друга неділя жовтня» Полтавської обласної організації Національної спілки художників України, голова громадської організації художників Лубенщини «Пектораль», переможниця багатьох міжнародних виставок-конкурсів. ЇЇ роботи є окрасою численних виставкових залів України.

Аліна Сергіївна ознайомила  гостей з ремеслом, яким з найдавніших часів займалися українські жінки – ткацтвом. Майстриня продемонструвала  присутнім роботу на ткацькому верстаті.  

    Не залишилося поза увагою і унікальне культове українське мистецтво – писанкарство. І це не випадково, адже воно пов’язане водночас і з вірою, і з міфологією, і обрядами наших предків. Аліна Сергіївна володіє різними техніками воскового розпису: Гуцульської писанки,  відроджує Полтавську писанку, вдосконалює майстерність декоративної писанки та писанки-дряпанки. Цікавою була її розповідь про орнаменти та технології розпису яєць-оберегів.

По-справжньому майстриня захоплена розписом на шовку. Не менш цікавий вид мистецтва, яким володіє Аліна Гончарова-Цівінська  – валяння (це техніка створення з непряденої вовни декоративних речей чи панно). Свої вміння вона  з любов’ю передає учням. 

     Члени клубу отримали можливість побачити невелику частину творчого доробоку майстрині та переглянути роботи гуртківців. Побачене не залишило байдужим жодного з присутніх, всіх вразила самобутність художниці, яка за допомогою мистецтва творить власний неповторний, чарівний світ.

      По закінченню заходу всі відчули неабияке піднесення, адже ніби здійснили подорож у часі, поринувши у самобутній український світ. 

      Відрадно те,  що в наш час є небайдужі люди, які збирають скарби української старовини, знайомлять з майстерністю наших предків, а також ті, що  продовжують і розвивають традиційні народні ремесла сьогодні  та передають свої навички підростаючому поколінню.