Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам'ять лине в моторошні дні

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

     Як не сумно, але Чорнобиль відкрив собою нову еру. Щороку, 26 квітня, ми покладаємо квіти до пам’ятних знаків Чорнобильської  трагедії. І в кожного  із нас в очах сльози і щемить душа… Бо час не загоїв Чорнобильських ран.

         На честь цієї пам’ятної дати в приміщенні  Окіпської сільської бібліотеки пройшла година пам’яті «Чорний біль над білим цвітом», яку підготували та провели бібліотекар Олена Мазнюк та завідувачка клубом Валентина Панченко. Вони розповіли про страшні події ночі 26 квітня 1986 року та наслідки найбільшої у світі  техногенної та екологічної катастрофи. Голова  сільської  ради Ніна Кириченко згадала тих, хто в перші хвилини лихої біди стали на двобій з невидимим ворогом.  І скільки б не минуло років  26 квітня навічно  залишиться у пам’яті українського народу,  полумянітеме чорним вогнищем скорботи.

    Не забувати помилки минулого та робити з них висновки, аби  такі трагедії не повторились наголосили Олександр Савенко ліквідатор ЧАЄС та вдова  Олена Оверченко.