Літературно-історичний клуб "ЧЕРВЛЕНІ ЩИТИ"

 

Керівник: Кононенко Марина Володимирівна

Засідання клубу проводяться 1 раз у квартал, за потреби та на бажання учасників клубу - частіше.

Мета клубу: Вивчення художньо-історичної та наукової літератури серед молоді, популяриція читання, привернення уваги та цікавості до історії свого краю та історичних постатей, пов'язаних з ними на тлі загальноісторичних подій.

СЛІДСТВО ВЕДУТЬ МЕДИКИ!

        А ви коли небудь відчували себе у ролі слідчого, вивчаючи факти з минулого нашого міста? Ми – так! Нещодавно учасники літературно-мистецького клубу «Червлені щити», що діє на базі Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика, провели цікаву та пізнавальну екскурсію, дослідивши історію архітектурної пам’ятки міста – будівлі Лубенського окружного суду. Перед початком «судово-медичної експертизи» керівник клубу, бібліотекар Марина Кононенко ознайомила студентів Лубенського фахового медичного коледжу з історією будівлі, адже не дарма нині площа носить ім’я академіка Олексія Бекетова. Видатному українському архітектору та педагогу лише в Харкові належить понад 40 будівель, а в нашому місті під його керівництвом звели дві найбільші інституції того часу – суд та єпархіальне училище.  Після цікавого обговорення та розгляду ретро-світлин на інтерактивній дошці експерти під керівництвом методиста коледжу, викладача зарубіжної мови та літератури Людмили Науменко, рушили до приміщення суду. Під час екскурсії юні дослідники з’ясували, що на творчість Олексія Бекетова надихали: «Любов до Батьківщини, любов до молоді, любов до природи, до зображення краси, якої я прагнув з ранніх років».  Лубенський  окружний суд був за величиною та обсягом справ другий на губернію. Він охоплював кілька повітів та мав два відділи: для цивільних та кримінальних справ. Штат нашого суду був такий: голова суду, товариш голови, члени суду, секретарі, їх помічники, архіваріус, пристави, прокурор з його товаришами та секретарями, судові слідчі, нотаріуси, кандидати на судові посади, розсильні, присяжні. Коронні (професійні) судді призначалися царем довічно. Звичайно, наших експертів найдужче цікавила дотичність суду до медицини. А як відомо – хто вперто шукає, той обов’язково знайде. Отож тривалий час лубенський суд очолював Олексій Тимофєєв – тато відомого лікаря-хірурга та мемуариста Сергія Тимофєєва, що залишив нам усім неймовірно цінні спогади про історію найбільш гучних судових справ у місті та власне історію становлення лубенської медицини. Втім, це – тема наступних зустрічей учасників нашого клубу.

ЛАВКА ПИСЬМЕННИКА

      А ви колись мріяли посидіти чи пройтися місцями, де навчалися та працювали відомі письменники нашого краю? Дізнатися історію архітектурних пам'яток Лубен, що уціліли в полум'ї Другої світової війни? Відчути себе частиною давньої та древньої історії міста? Саме з цією метою учасники літературно-історичного клубу ЧЕРВЛЕНІ ЩИТИ, що діє на базі Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика, відвідали цікаві архітектурні локації колишніх вулиць Дворянської та Івано-Предтеченської. Історичний екскурс провела бібліотекар Марина Кононенко, а допомогли їй студенти групи С-11 Лубенського фахового медичного коледжу разом із куратором Людмилою Науменко. Захід відбувся в рамках проєкту "Мобільна бібліотека - територія читання та дозвілля", що реалізується за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді". Частина оглянутих споруд пов'язана з іменами наших відомих письменників, тож не дарма студенти Іра Бондаренко, Аня Кисляк та Олег Солодовник влаштували на кожній локації "літературні п'ятихвилинки", читаючи уривки з творів Василя Симоненка, Василя Барки та Володимира Малика. А член творчої ради клубу, методист Лубенського фахового медичного коледжу, викладач української мови та зарубіжної літератури Людмила Науменко звернулася до присутніх вишуканою французькою мовою. Людмила Юріївна чудовою акторською грою передала від імені Катерини Скаржинської цікаві факти з біографії цієї неймовірної жінки, меценатки та сподвижниці нашого краю. Адже все своє життя пані Катерина опікувалася освітою, зокрема Лубенською жіночою гімназією, була фундаторкою кількох шкіл та відомого музею. Кажуть, в умілих руках оживають книги та написані в них історії, а учасники нашого клубу відкрили для себе минуле  письменників-земляків  закарбоване та закодоване в їхніх творах та архітектурних пам'ятках.

#Час_діяти_Україно! #Час_діяти_Лубенщино!

 ДИНАСТІЯ АПОСТОЛІВ ТА ЛУБНИ

        З нагоди 370-річчя найбільш поважного гетьмана України – Данила Апостола у Лубенському фаховому медичному коледжі відбулося засідання літературно-історичного клубу «Червлені щити», що діє на базі Публічної бібліотеки імені Малика. Під час пізнавального краєзнавчого екскурсу студенти дізналися цікаві факти з біографії гетьмана, пов’язані з нашим містом, переглянули відео презентацію його життєпису. Ведуча заходу Марина Кононенко та член творчої ради клубу, методист Лубенського фахового медичного коледжу, викладач української мови та зарубіжної літератури Людмила Науменко цікаво та незаангажовано підійшли до формату засідання – студенти групи Ф-20 читали та аналізували історичні першоджерела, приміряли стосовно сучасності події сивої давнини та активно дискутували з цього приводу. Чудово справився з роллю гетьмана студент Олександр Лишко, котрий зачитав документ про козацькі вибори 290 років тому. Данилу Апостолу виповнилося сімдесят три, коли його обрали гетьманом. Він – один з небагатьох полковників, хто уцілів після поразки «мазепинців». При цьому середній син гетьмана – Петро Апостол ще підлітком опинився в ролі привілейованого заручника Меншикова, а з часом найдовше очолював наш полк – рекордні 29 років. Лубенський полковник досконало володів латиною, французькою, німецькою та італійською мовами, грав на клавесині, полюбляв італійські книги та європейську кухню. Петро Апостол мав у Лубнах власний шинок, будинок та цілий штат прислуги. Серед його реформ – розподіл повноважень сотників та участь у переговорах із запорозькими козаками, що проходили в Лубнах. З усіма цими та багатьма іншими фактами мали нагоду ознайомитися студенти. Позаяк наші зустрічі – це ще й можливість «прокачати» свої знання з історії, географії та мовознавства, клуб чудово доповнила сучасна гра для компанії «Хто я in UA?» з улюбленими предметами та персонажами, що асоціюються з Україною.

      Захід відбувся  в рамках проєкту «Мобільна бібліотека – територія читання та дозвілля», що реалізується за підтримки БФ «МХП-Громаді».

#Час_діяти_Україно!

#Час_діяти_Лубенщино!

ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ

Той чорний реактор – і пекло, і трон.

Він спить на піску, підібгавши коліна.

І сниться йому в ореолі ворон

вже вся Україна, вже вся Україна... 

Ліна Костенко.

        Два вибухи, пожежа, зруйнований реактор. Тридцять вісім років минуло відтоді, як 26 квітня сталася найбільша екологічна трагедія світу – аварія на Чорнобильській атомній електростанції. З цієї нагоди у Лубенському медичному фаховому коледжі відбувся екологічний бумеранг - спільне засідання двох клубів: екоклубу, що діє на базі коледжу та літературно-історичного "Червлені щити" Публічної бібліотеки імені Володимира Малика. З розповіді бібліотекаря Марини Кононенко молодь дізналася, що серед ліквідаторів аварії були сотні наших земляків. Саме лубенці найпершими рушили воювати з ядерним монстром. Вони звели кілометри колючої огорожі навколо зони відчуження, дезактивували десятки населених пунктів та приміщення самої станції. В жодному місті немає стільки "ліквідаторів", як у нас. Ось що згадують про те лихо лубенці: «Ми прибули туди близько 01:45… бачили розкиданий графіт... Шматки різних розмірів: деякі великі, деякі малі, їх можна було підняти... Ми не знали багато про радіацію. Навіть ті, хто працював тут, не мали жодних ідей. Не було води у вантажівках... Потім ті хлопчики, які померли, пішли аж до даху – Коля Ващук, Володя Правік та інші… Вони піднялися вгору сходами… і я вже їх ніколи не побачив знову..." На завершення бумерангу учасники клубу виготовили плакат із позначенням найбільших екологічних лих, що завдав нашій країні ворог. 
       Гості засідання - директор закладу Алла Кузьменко та методист Людмила Науменко звернули увагу на те, що нині Україною котиться нове екологічне лихо: в Чорнобильській зоні - окопи окупантів, зірвана дамба Каховського водосховища, тривають удари по Дніпровській ГЕС та ядерний шантаж атомних електростанцій України. Довшає алея берізок біля Зажур Гори, насаджена в пам'ять про наших земляків-чорнобильців. З'являються нові імена у Сквері Героїв Небесної Сотні в Лубнах. Більшає земляків, що віддали своє життя за наше мирне життя в минулому та сучасності. Гірчить нам усім Зірка Полин, що вкотре яріє над Україною.

 ГЕТЬМАН МАЗЕПА ТА ЛУБНИ

         Серед найбільш суперечливих та виданих постатей нашої історії на особливу увагу заслуговує просвічений володар, меценат і державець - Іван Мазепа. Майбутній гетьман народився 385 років тому, із них 300 літ Мазепу проклинали по церквах, які він будував. Адже той заприсягнув Петру І, але на старість почав проти нього війну. Мазепа підніс на європейський рівень науку та мистецтво, водночас у його селах люди батракували гірше кріпаків. Людина-парадокс. Людина-загадка. Людина-міф... Таке можливе тільки в нашій історії. Ось і учасники літературно-історичного клубу ЧЕРВЛЕНІ ЩИТИ, що діє на базі Лубенської публічної бібліотеки імені Малика, вирішили дослідити цю таємничу особу та дізнатися які події пов'язують легендарного гетьмана з нашим краєм. Учні Академічного ліцею імені братів Шеметів (класний керівник Олена Больбот) у супроводі завідувача шкільної бібліотеки Нелі Водолазської та педагога-організатора Вікторїі Красношапки з'ясували, що Мазепа щонайменше двічі бував у Лубнах. А його правління пов'язане з двома нашими керівниками - Леонтієм Свічкою та Дмитром Зеленським. Роль двох лубенських полковників чудово виконали учні 8-В класу: Максим Нікітченко та Іван Чиженко. Обох полковників призначав на посаду Мазепа, з обома листувався, обоє позначилися на шпальтах історії як вправні полководці. Свічка так опікувався будівництвом нашого монастиря за кошти гетьманської скарбниці, що й сам потрапив на ікону. Зеленський схилив Мазепу перейти на бік шведів та опинився на засланні у Сибірі. Під час заходу учасники клубу проглянули документальний фільм про життя Мазепи та відеоряд, що стосувався найцікавіших фактів його біографії. Гості книгозбірні із задоволенням взяли участь у квесті "Печатка полковника". Її дійсно знайшли захованою між книг та розшифрували кожну деталь. Знати свою історію як слід, цікаво її вивчати та поглиблювати знання з допомогою книг - ось головний критерій члена ради клубу, Заслуженого вчителя України Олени Больбот. З радістю підтверджуємо цю тезу.

 Про Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 

       Чергове засідання літературно-історичного клубу "ЧЕРВЛЕНІ ЩИТИ" відбулося у Публічній бібліотеці імені Володимира Малика. Юні чомусики та чомучки з Лубенського академічного ліцею імені братів Шеметів (класний керівник Олена Больбот) дізналися про маловідомі грані історичного портрету гетьмана, що без перебільшення змінив хід не лише української, а й світової історії. Зустріч провела бібліотекар Марина Кононенко, а допомогли їй цікаві та сучасні видання з фондів книгозбірні. Учасники клубу ознайомилися не лише з історичними, а й літературними творами про батька Хмеля. Зокрема, роман "Я Богдан" Павла Загребельного та поемою "Берестечко" Ліни Костенко. Погортали енциклопедичні видання про військо Хмельницького, дізналися про особисте життя гетьмана, його зовнішню й внутрішню політику. Особливе захоплення викликав брейн-ринг "Земля Богдана - нездоланна". Присутні, поділившись на дві команди, проявили не лише свої знання, а й продемонстрували чудову пам'ять та вміння робити висновки з прочитаного. Зокрема, жваве обговорення команд викликало завдання "Якби Богдан Хмельницький жив у наші часи - ким би він був?" Хлопці без вагань написали - Головнокомандувач, а дівчата додали: "Можливо, Україна була б сильнішою державою".

      Також присутні з допомогою книг пригадали основні битви Хмельницького та їх наслідки для українських земель. 

       "Такі засідання дозволяють дітям закріпити навчальний матеріал та більш розлого, у цікавій пізнавально-ігровій формі дослідити відомі постаті на тлі епохи. Адже історія України - не лише Інтернет, а й цікаві художні книги та наукові праці. Приємно, що Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика має такий багатогранний та цікавий історичний фонд сучасних українських письменників та науковців", - зазначає Заслужений вчитель України Олена Больбот.