29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність нашого народу. З цієї нагоди бібліотекарі Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика відгукнулися на запрошення колеги – Ірини Ровної та провели годину мужності для студентів ЛВСП «Лубенський фінансово-економічний фаховий коледж ПДАУ». Лариса Гончарук та Марина Кононенко підготували цікаву відео розповідь та продемонстрували сучасні видання, присвячені юним борцям за волю, означили основні події та наслідки бою, а також провели інтерактивне спілкування зі студентами групи 27.
Маруся Чурай- легенда України, символ української пісні, зірочка української культури і мистецтва.
Згідно з переказами Маруся Чурай народилася у 1625 році у Полтаві. Була дочкою козацького сотника Гордія Чурая, який був спалений на багатті у Варшаві, як бунтівник під час повстання. Маруся лишилася жити з матір'ю.
Дівчина вирізнялася неймовірною красою. Їй приписують авторство низки пісень, серед яких: «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Віють вітри, віють буйні» та інші, вони й досі живуть у народі й користуються любов'ю і популярністю.
Писала у своєму знаменитому віршованому романі Ліна Костенко. Цього року виповнюється 400 років з дня народження Марусі Чурай – народної поетеси, що за переказами жила в Полтаві. Справжнє ім’я дівчини з легенди Марина Гордіївна (1625-1653). Народній піснярці приписують авторство низки пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Півтора століття українські класики звертаються до образу Марусі. Її люблять та співають до сьогодні – композитори і поети, сценаристи і фольклористи, перекладають на німецьку, чеську, французьку, польську та англійську мови.
Щороку 18 січня відзначається День Вінні-Пуха, улюбленого персонажа дитячої літератури, створеного письменником А. А. Мілном. Це свято є чудовою нагодою повернутися до пригод у Стоакровому лісі та насолодитися простими радощами, які приносить цей милий ведмедик дітям і дорослим.
У Лубенській публічній бібліотеці імені Володимира Малика тривають консультації з історії нашого краю. Адже, як зазначає директор книгозбірні Валентина Сьомак: «Знання та використання краєзнавчих фондів є серед важливих професійних аспектів роботи бібліотекаря». Цього року вже другий запит наших читачів стосується минулого релігійних громад міста. Нині обговорили з істориком та пошуковцем Тетяною Гурт непрості 20-ті роки ХХ століття. А це – не лише пошук у довідниково-енциклопедичних виданнях, а й посилання на наукові архіви. До прикладу, наведемо один цікавий документ за 4 травня 1928 року: «Розглянувши вдруге надіслану заяву автокефальної релігійної громади Лубен про надання їм права почергово користуватися Всіхсвятською церквою разом із соборно-єпископською громадою, Адмінвідділ НКВС пропонує повідомити подавців заяви, що НКВС не вважає за можливе задовольнити їх прохання, бо цією церквою зараз користується соборно-єпископська громада». Цікавий документ,з якого можна дізнатися посаду відповідальної особи, а це - старший інспектор Культів та назву відразу двох релігійних громад міста, що діяли на теренах нашого краю в 30-ті роки.
