середу, 11 січня 2017 р.

«Жіночий голос української літератури 19 століття»

           Ніякий інший народ не мав стільки жінок – письменниць, як український. Період кінця 19ст. – початку 20ст. можна впевнено означити як культурний жіночий ренесанс, оскільки на мистецьку арену вийшла численна плеяда письменниць. Марко Вовчок, Олена Пчілка, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Наталія Кобринська, Уляна Кравченко, Дніпрова Чайка – це  кращі з кращих,  справді шляхетні не лише за своїм походженням, а й за своїм чином, українська аристократія в духовному вимірі.
З їх появою на повні груди зазвучав жіночий голос в українській літературі, новаторський голос. Письменниці внесли у культурний простір того часу зовсім інший тип героя, відмінний  від традиційного. Новим персонажем їх творів стає жінка – інтелігентна, меланхолійна, самодостатня особистість з активною життєвою позицією. Вони змінюють фокус її зображення, переносять героїню у центр подій, вивищують її, створивши з неї «царівну», «білу мрію», «одержиму духом», «блакитну троянду», від жінки – жертви: «покритки», «бурлачки», «повії», «наймички» - не зосталося і сліду. Творчість письменниць кінця 19ст. – початку 20 ст. – одне з найбільших модерністських відкриттів, щось майже екзотичне, цілком нове в українській літературі.
       Пригадати їх творчу спадщину, оцінити її з погляду сьогодення, ознайомитись з життєвою долею найяскравіших представниць інтелігенції того часу  можна, завітавши на абонемент центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика, адже  саме тут оформлено книжкову поличку «Жіночий голос української літератури 19 століття». Презентовані   на ній видання в повній мірі розкривають жіночий літературний процес кінця позаминулого століття, дають змогу ознайомитись з творчістю досить цікавих її представниць, імена яких були раніше незаслужено забуті. Долучайтесь! Насолоджуйтесь прочитаним, відривайте нове!

Немає коментарів:

Дописати коментар