ДУША ЧУРАЇВНИ

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа...

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

        Писала у своєму знаменитому віршованому романі Ліна Костенко. Цього року виповнюється 400 років з дня народження Марусі Чурай – народної поетеси, що за переказами жила в Полтаві. Справжнє ім’я дівчини з легенди Марина Гордіївна (1625-1653). Народній піснярці приписують авторство низки пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Півтора століття українські класики звертаються до образу Марусі. Її люблять та співають до сьогодні – композитори і поети, сценаристи і фольклористи, перекладають на німецьку, чеську, французьку, польську та англійську мови.

Вічна тема кохання, зради і помсти хвилює та бентежить наші душі, як і чотириста років тому. З цієї нагоди представники літературно-історичного клубу «Червлені щити», що діє на базі Публічної бібліотеки імені Малика відгукнулися на запрошення ПО БО «Спілки Самаритян» та організували цікавий захід у Центрі психологічної підтримки населення. Очільниця клубу – бібліотекар Марина Кононенко представила увазі присутніх близько десяти книг, що стосуються творчості відомої козачки. А член ради клубу, учень Академічного ліцею імені братів Шеметів Всеволод Кононенко проникливо та натхненно продекламував відому баладу нашого земляка Бориса Олійника «До тієї Чураївни» та уривки з роману Марусі Чурай про звитяжні бої Полтавського полку. Приєдналася до літературно-пісенної мандрівки історик та пошуковець Тетяна Борисенко. Адже свого часу одна з наукових робіт члена ради клубу була присвячена образу Марусі Чурай в українській літературі. Отож нам у нагоді стали вінтажні та сучасні видання з фондів книгозбірні. Адже свого часу до цього образу зверталася ціла плеяда відомих письменників: Кобилянська, Руданський, Боровиковський, Старицький та відома письменниця нашої сучасності Ліна Костенко. Її знаменитий роман у віршах свого часу здобув найвищу літературну відзнаку держави – Шевченківську премію. Усі ці твори, а також збірники пісень, які приписують Марусі, обговорили та погортали під час зустрічі. Позаяк головною темою був пісенний вернісаж в нагоді стали відразу два збірника «Дівчина з легенди» - 1967 та 1974 року видання. Співочим орнаментом стали пісні у виконанні полтавської Чураївни Раїси Кириченко та Юрія Йосифовича. А шановні господині Тамара Чучко та Любов Шкарупа присмачили зустріч давнім козацьким наїдком – варениками. Адже саме ця коронна страва постає у найбільш давньому творі-переспіві Руданського про Чураївну, створеного ще 1854 року – тобто 171 рік тому.