"БУДЕМО ЖИТИ!" 

      Він став живою легендою нашої кінематографії, зігравши непересічну роль льотчика Скворцова у фільмі Л. Бикова "В бій ідуть лише "старики". Нині  народний артист Володимир Талашко завітав у гості до Калайдинцівського ліцею, який очолює справжній подвижник своєї справи - Сергій Мисник. Фахівці Публічної бібліотеки імені Володимира Малика радо відгукнулися на запрошення Сергія Івановича та долучились до проведення зустрічі з улюбленцем багатьох поколінь глядачів. Захід провела бібліотекар Марина Кононенко, а технічну підтримку забезпечила Віталіна Курильчук. Була фотосушка та відеоряд, що супроводжували виступ актора, цікаві питання про його творчу біографію, а за тим - екскурсія унікальним музеєм, що діє на базі навчального закладу. Екскурс у минуле пройшов під гаслом "Від війни до війни". Адже школярі почали із далеких подій 1941-го року, а завершили хвилиною мовчання зі свічками у руках всіх присутніх пам'яті нинішніх полеглих земляків. Поміж зброї Другої світової, про яку розповіли історичні реконструктори та сучасних трофеїв наші відомі художники - брати Мірошниченки подарували актору два тубуси з-під зброї сучасної, на яких зобразили Шевченка та Симоненка. 

        Володимир Талашко з акторською майстерністю розповів про своє життя на сцені та поза нею, декламував поезії, розповів про свої нелегкі волонтерські поїздки до фронтовиків.   Школярі  та гості зустрічі дізналися про маловідомі сторінки біографії народного артиста. Зокрема, відповідаючи на питання вікторини «Правда чи ні?» Володимир Талашко повідомив про своє перше місце роботи та цікаві "закулісні" моменти. Приміром, у к/ф «В бій ідуть лише «старики» спочатку планувалося заспівати пісню «Дивлюсь я на небо», але Биков запропонував «Ніч яка місячна» і не прогадав.

       Зустріч не дарма відбулася напередодні

      Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років, який нині відзначається 8 травня. 

    Україна була одним із основних полів битв Другої світової. Відтоді минуло 79 літ. Із них дев'ять років на території нашої держави точиться нова кривава війна. Знову лунають сирени, зойки поранених та полонених, падають бомби на Київ, Харків, Одесу... А льотчик Скворцов усім нам відказує: "Будемо жити!"