Краса вишивки карпилівської майстрині.

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,

Простели до сонця вишивку-маніжку,

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати до щастя білими човнами.

Василь Симоненко

    Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не зрозумієш українську душу. 
    Поговорити про мистецтво творити прекрасне за допомогою голки та нитки запросила односельців до книгозбірні бібліотекар Галина Мощіль. На зустріч з членами клубу «Надвечір'я» завітала у день святої Варвари краща майстриня вишивки села Ольга Федорівна  Дронько. Ії роботи, створені за покликом серця і душі, стали безцінними оберегами домівок  і родин  Полтавщини та неодноразово прикрашали виставки у селах Духове  та Ісківці. Голова первинної ветеранської органiзацiї Микола Григорович Дяченко привітав присутніх та наголосив, що завдання старшого покоління - зберегти мистецтво вишивки та передати його молодим людям. Бібліотекар Галина Мощіль подякувала Ользі Федоровні за щирість душі та творчість, в яку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі і людям. У холодний зимовий день присутніх зігрівали не тільки гарячий чай із солодощами, а й поетичне слово від Тамари Малик та чудова пісня від Ніни Захарюти.