Навіки в пам’яті людській…

      Радісною  усмішкою  цвіту  іде  травень  на українській  землі. Травень – це  розквіт і буяння зелені. Кожен день приносить щось нове: розпускаються квіти, дерева і кущі поспішають прибратися на свято весни. До гомінкого щебету пташок приєднуються чарівні трелі солов’я.  Кожен  заслухається співом цього маленького сірого співця.

     Та не лише природним різнобарв’ям багатий травень. Цей місяць славиться знаменними датами та святами.  Так 8 травня в Україні, як і у всій Європі, відзначається День пам’яті та примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Все далі відходять грізні і важкі роки цієї страшної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто віддав життя і захистив рідну землю від ворогів. 
Друга світова війна – найбільша  в історії людства. У її вогнище було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Народи світу дружно повстали проти фашистських загарбників і перемогли ворога, адже боролися заради волі й незалежності, захищали свої родини, свої домівки, свою землю, свої країни.  9 травня – День затьмарений гіркотою втрат і осяяний сонцем Перемоги. Якою  ціною далася ця перемога!  Скільки життів забрала війна! Скільки доль зруйнувала вона!  Нема  жодної  сім’ї в Україні, якої не торкнулася війна своїм чорним крилом. Та життя торжествує в новім поколінні.  Тож нехай квітує весна, буяє зелень, щедро всміхається сонечко!

Дещо з сторінок історії….

    Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

      Шлях до розв’язання війни був відкритий Пактом Молотова–Ріббентропа:  23 серпня 1939 року. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Райх отримав змогу безперешкодного вторгнення в Польщу. СРСР розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

     Український вимір Другої світової не обмежувався боротьбою Вермахту та Червоної армії на українській території, адже українців торкнулися кілька воєн:

     1) німецько-польська 1939–1945 років (у 1939-му регулярна, а потім – підпільна);

     2) польсько-радянська 1939 (неоголошена, відома як “Визвольний похід в Західну Україну”);

     3) радянсько-румунська 1940–1945 (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину 1940-го, потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни);

     4) німецько-радянська 1941–1945 (регулярна та підпільна, теж відома як “Велика Вітчизняна”);

     5) німецько-українська 1941–1944 (підпільна);

     6) радянсько-угорська 1941–1945 (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської);

     7) польсько-українська 1942–1947 (підпільна);

     8) радянсько-українська 1939–1954 (підпільна).

      Всі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, стали її відгалуженням і продовженням. Також до українського виміру війни входить участь українців в бойових діях поза Україною (наприклад, у радянсько-фінській “Зимовій війні” 1939–1940) та у складі іноземних армій. Безпосередньо перед початком Другої світової внаслідок проголошення незалежності Карпатської України почався україно-угорський конфлікт 1939 року.

      Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року з німецьким вторгненням в Польщу. 110–120 тисяч українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло протягом першого місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу: із заходу нацистськими військами, зі сходу – радянськими.

     СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили на допомогу німецьким в Польщу та окупували Західну Україну і Західну Білорусь. Два роки Москва була союзницею Берліна.

     Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 року німецьким вторгненням у СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху. Вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75 % всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

     Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” із числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 мільйона українських євреїв і 20 тисяч ромів.

Україна на завершальному етапі війни. Вся правда про Акт капітуляції Німеччини

     Після вигнання нацистів і їхніх союзників з території України, Червона армія, в складі якої перебували й українці, здійснила низку наступальних операцій вже на території Європи. Серед них: Белградська (1944 рік), Будапештська (1944–1945 роки), Вісло-Одерська (1945 рік), Віденська (1945 рік), Берлінська (1945 рік), Празька (1945 рік).

      Під час Яссько-Кишинівської операції 1944 року і наступних бойових дій радянські війська розбили 18 дивізій противника, вигнавши німецькі угруповання з Румунії. У ході визволення Польщі було розгромлено понад 170 німецьких дивізій. Однією із завершальних стратегічних операцій на європейському континенті стала Берлінська операція радянських військ, коли останні захопили столицю Німеччини. Ця операція тривала 23 дні – з 16 квітня по 8 травня 1945 року, впродовж яких радянські війська встигли просунутися на захід на відстань від 100 до 220 км. Зокрема, для штурму Берліна радянське керівництво спрямувало війська 1-го, 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У ніч на 1 травня 1945 року лейтенант Олексій Берест разом із Мелітоном Кантарія та Михайлом Єгоровим встановили прапор Перемоги над райхстагом.

      Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано у Реймсі о 02:41 7 травня 1945 року. На вимогу представника СРСР генерала Івана Суслопарова США та Велика Британія погодилися відкласти її публічне оголошення, щоб Радянський Союз зміг підготувати іншу церемонію в Берліні (Сталін прагнув підписання капітуляції саме в захопленому ним Берліні). В СРСР на інформацію про капітуляцію 7 травня наклали заборону. Причина – Суслопаров підписав акт, не маючи директив із Москви. Інструкція з Кремля на той час не прийшла.

      8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом або 9 травня о 00:43 за московським у берлінському передмісті було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини.

      Попри двічі підписаний акт, на фронті все ще тривали бої. Так, останні групи німецьких військ в Австрії було ліквідовано тільки 19 травня.

    Пропонуємо вам переглянути відео сюжети про ті нелегкі часи.

      8 травня – День пам’яті та примирення - https://www.youtube.com/watch?v=QETODKcQzTA

       Жінки у Другій світовій війні  - https://www.youtube.com/watch?v=UAyaY3-eFa0

    Кліп до 8 травня, Дня пам'яті і примирення - https://www.youtube.com/watch?v=EZlzH6ka6zo