«В мені завжди жив перш над усе українець…»

       11 вересня 1864 року  у селі Пушкарне (нині Грабовське) на Сумщині народився Павло Арсенович Грабовський, поет, лірик, публіцист.

      Драматичний життєвий і творчий шлях випав на долю Павла Грабовського.  Політичний засланець, замолоду одірваний од рідної землі, серед якутських тундр і снігів поет зумів викохати велику любов до рідного краю й народу.

      Як відомо, 14 років Павло Грабовський змушений був поневірятись у далекому Сибіру. Однак і там, у неволі, хворий поет-засланець ще більше відчував себе українцем. «Мої українські почуття на чужині прокидались з новою силою, - писав він в листах до друзів. - Душею я линув на Україну…Ніколи ще я не вмирав за Україною так, як зараз». 

     З погляду національного самоусвідомлення дивився Грабовський і на літературу. Література, переконував автор, «мусить бути одним із чинників поступу загальнолюдського, а в рідному краї зокрема – загальнонародного, сміливим голосом за всіх пригноблених та скривджених».

     З нагоди 160-річчя від дня народження поета в Публічній бібліотеці імені Володимира Малика розгорнуто тематичну викладку «Сіяч правди всенародної». На книжковій викладці представлені видання, присвячені життєвому й творчому шляху Павла Грабовського; поетичні твори, переклади й переспіви, листи видатного поета, поборника національно-духовного відродження України.