Забуттю не підлягає.

Ми не забудем рік тридцять третій

Як Україна стогнала від голоду

О, як же ти не вмерла, Україно

Бо скільки ж то зловісницька мета.

Звела людей, приречених безвинно

І ніхто за це ні і кого не спитав.

    Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все - і життя людини і життя країни. І сьогодні через 86 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, що розігралася на благословенній землі квітучого українського краю.

     Щоб вшанувати світлу пам'ять жертв голодомору в Україні 1932-1933 років до Духівської сільської бібліотеки прийшли учні 3-7 класів на годину-спомин. Бібліотекар підготувала тематичну поличку, що висвітлює події тих часів.

   Вікторія Михайлівна розповіла учням про причину голоду, як жили-виживали, що їли селяни. Зачитала архівні спогади про голодні роки, які збирала з уст старожилів сіл Духове та Гінці. Всі присутні запалили світу пам'яті, а також вшанували світлу пам'ять невинно убієнних хвилиною мовчання. Вікторія Захарчук та Євгеній Раковський розповіли епізоди голодних років, про які їм розповідали вдома рідні.