Шлях від медицини до гуру письменника-фантаста

      В нього … дуже багата й цікава біографія: народився у квітневому Києві переможного 1945-го року. Батько, Сергій Степанович – вчений-мікробіолог, мати, донька священика, викладачка фізики Віра Іванівна. З малечку любив читати, тому книга супроводжує  все його життя. І хоча домашнє завдання він виконував на перервах, вчився прекрасно: виручали ерудиція і чудова пам’ять. Спорт теж був йому ліпшим другом. У віці семи років йому вдалося у селі Українка переплести Дніпро, а підлітком вже мав 1-й розряд з плавання. Старшокласником, потай від батьків, відвідував секцію самбо і теж досяг успіху, отримавши юнацький розряд.
Пізніше захопився підводним плаванням, брав участь у підводних наукових експедиціях: пошуку гармат Берінга в районі Командорських островів, порятунку популяції морських бобрів і всю свою мрійливість виливав у вірші. Дорогу життя обрав не вагаючись - медицина. Київський медичний інститут закінчив з відзнакою, 1969 року вступив до аспірантури Київського інституту молекулярної біології, де ще більше заглибився у генетику та психіатрію, але бажання писати все ж таки перемагає. Створення детективного роману «Симфонія» так його захопило, що ледь не був відрахований з аспірантури. Але все обійшлося. Молодий кандидат біологічних наук влаштовується науковим співробітником до нового, на той час, Московського інституту генетики. Згодом перспективний завідувач науковою лабораторією розпочинає заочно навчатися на сценарному факультеті ВДІКу. У 1978 році його фільм «Генетика і ми» отримав Гран-прі на Всесоюзному кінофестивалі. Він остаточно пориває з науковою діяльністю та, на перших порах, поєднує роботу практикуючого лікаря-психіатра з творчістю у кінематографі. Настало десятиріччя плідної діяльності. Він став автором сценаріїв великої кількості науково-популярних і художніх стрічок, серед яких найбільш відомі 6-серійна телеепопея «Микола Вавілов» та художній фільм «Голод – 33». 

1989-го він повертається до Києва, де зустрічає її - молоду чарівну актрису. Перше їх побачення приголомшило дівчину, оскільки він надто докладно розповів про психологічні особливості маніяків, вивчених ним під час роботи психіатром. Вони розлучилися на довгих два роки. 1993 р. сценарист Сергій Дяченко та молода актриса Марина Ширшова зустрілися знову і більше вже ніколи не розлучалися. Доля та зірки поєднали дві творчі особистості. Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний та письменницький дует, це явище, особлива планета у сучасному всесвіті фантастики та фентезі, недарма ж вони зауважують: « що для нього дружина ─ його муза, а вона не приховує, що він ─ її вчитель в усьому».

     Знамените письменницьке подружжя дебютувало романом-фентезі «Брамник» 1994р. З тих пір ними створено більше півтораста  авторських книг, які видано та перевидано (разом з перекладами іншими мовами) загальним накладом понад мільйон примірників.

    Кількість нагород та премій найпрестижніших конкурсів у царині фантастики, які отримали твори Дяченків незлічити. Вони лауреати премій «Аеліта», «Сигма–Ф», «Факт», «Лілея–НВ», «Піраміда», а на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон– 2005», що проходила у Глазго (Шотландія), тандем Дяченків отримав звання «кращих письменників-фантастів» Європи.

     Чим же взяли Європу ці автори?      Мабуть, своєю парадоксальністю, свіжістю ідей та образів, адже їх романи – це особливий сорт фантастики.

     Твори Марини та Сергія Дяченків – не лише хитросплетіння фантастичних подій. Це – поштовх до роздумів над вічними цінностями, над найгострішими проблемами сучасного суспільства. У центрі яких – людина у глибині своїх внутрішніх суперечностей, змальована з неймовірною психологічною достовірністю. А фантастичний сюжет слугує неперевершеним тлом, на якому яскравими вогниками проблискують найпотаємніші закутки людської душі. Проза Дяченків залишає після себе стійкий післясмак, який дає змогу подивитися на звичайні речі під незвичним кутом. 

     З 2013 року подружжя проживає у Каліфорнії (США) місті Лос-Анджелесі, світовій столиці кіно- і телеіндустрії. Вони плідно працюють у цій царині, зазначаючи: «…у нашого літака два крила: ми ж не тільки письменники, а й сценаристи…» Ними створені сценарії до «Залюдненого острова» Стругацьких, «Білої гвардії» М. Булгакова та  «Іду на грозу» Д. Граніна. Екранізують і свої твори роман «Ритуал» та «Долина Совісті», працюють над створенням декількох цікавих проєктів.

    14 квітня 2020 року Сергій Дяченко зустрічає 75-річний ювілейний день народження. До цієї дати абонемент центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика підготував книжкову поличку «Світ фантастики Дяченків», яка буде діяти і після закінчення карантину. 

А поки що ми пропонуємо вам переглянути деякі книги онлайн:

http://loveread.me/books.php?id_author=1070

https://mybook.ru/author/marina-i-sergej-dyachenko/books/audio/

https://knijky.ru/authors/marina-i-sergey-dyachenko?page=1