Лубенський місцевий центр з анадання вторинної правової допомоги інформує про скріншот як доказ у суді.

       У сучасному світі важко уявити спілкування між людьми без мережі інтернет. Ми обмінюємося інформацією за допомогою Інтерненту, і в цьому є безліч переваг: економія часу, оперативність обміну даних, збільшення кола спілкування, доступність інформації. Проте, як і у реальному житті, в інтернет-контактуванні також трапляються конфліктні ситуації: поширення неправдивих відомостей, написання образ та наклепів, що посягають на честь і гідність людини. Інколи така ситуація набуває особливої гостроти (адже такі неправдиві відомості, частіше всього, є доступними для широкого загалу) і змушує людину звертатися до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

       Для доведення факту посягання на честь і гідність особи у мережі інтернет потерпілі подають в якості доказу скріншоти (знімки екрана, які відображають інформацію, що стала причиною конфлікту, в тому вигляді в якому вона є поширеною в інтернеті). Але чи може бути такий доказ належним та допустимим?

       У грудні 2017 року в Україні було прийнято зміни до процесуальних кодексів, якими вводиться нове поняття електронний доказ, тобто будь-яка інформація в електронній (цифровій) формі. Наприклад, електронні документи, веб-сайти, повідомлення у Facebook, голосові повідомлення в Telegram, фотографії в Instagram.

     Розмежування між письмовими та електронними доказами можна проілюструвати таким прикладом: документ, створений у Word та підписаний електронним підписом, є електронним доказом. Документ, роздрукований, підписаний та відсканований, є копією письмового доказу.

      Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що електронне листування можна використовувати у доказуванні. Проблеми із доказуванням за допомогою електронного листування можуть виникнути тоді, коли сторони заперечуватимуть належність їм електронних адрес.

   Порядок оформлення, подання та дослідження електронних доказів на законодавчому рівні досі не врегульовано. Тому в судовій практиці з цього приводу часто виникають непорозуміння.

     Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. №851IV, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Водночас неналежне оформлення електронних доказів нерідко було підставою для їх відхилення судом.

     Процесуальне законодавство України передбачає, що документи (в тому числі докази) можуть подаватися до суду в електронній або паперовій формі. При цьому в першому випадку такі документи скріплюються електронним цифровим підписом (далі — ЕЦП), у другому — власноручним підписом учасника справи (його представника). Отже, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій ЕЦП.

    Виникає питання щодо необхідності ЕЦП у разі подання до суду доказів електронного листування. Сьогодні суди не мають підстав ігнорувати електронні листи, не посвідченні ЕЦП. Водночас зацікавлена сторона може вжити додаткових заходів з метою переконання суду в належності та допустимості таких доказів. Це можна зробити різними способами, наприклад, ініціювати проведення експертизи.