Ось уже 15 років у останню суботу листопада в Україні відзначається День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Не підлягають забуттю і виправданню ці трагічні злочини. До цієї дати у Тишківській сільській бібліотеці оформлено тематичну розкладку - "Болить і досі Україні й бентежить душу і серця". Для жителів села презентована література про голодомор, спогади місцевих жителів та два томи книг "Реабілітовані історією". У них відмічені відомості про жителів сіл Тишки та Крутий Берег, які стали жертвами політичних репресій. А, саме у суботу у багатьох будинках запалають на підвіконнях поминальні свічки, як пам'ять про мільйони безневинно загублених душ. Пам'ятаймо, щоб не повторилось...
26 листопада 2020 року у приміщенні Войнихівської сільської бібліотеки відбувся черговий гурток взаємодопомоги для літніх людей. Подібні гуртки допомагають емоційно підтримати найбільш уразливу до коронавірусу групу людей, надати їм інформацію про захист від хвороби та забезпечити посильною гуманітарною допомогою у вигляді масок і антисептиків.
Організували зустріч громадська організація «Твій Світ», Лубенська районна бібліотека ім. Володимира Малика, громадська організація «Спілка жінок – трудівниць «За майбутнє дітей України» та клуб «Надвечір’я».
30 листопада 2020 року виповнюється 185 років від дня народження Марка Твена (Семюель Клеменс) – видатного письменника, гумориста, сатирика, публіциста. Саме з цього приводу у стінах районної бібліотеки для дітей ім. О.Донченка наприкінці листопада відбувся літературний експрес творами письменника. Читачі та гості книгозбірні мали змогу поринути у світ незвичайних пригод та подорожей, ознайомитися з віхами життя Марка Твена та почерпнути пригорщу мудрості зі сторінок його творів. Адже вони підкорюють не лише цікавим сюжетом, життєрадісною атмосферою чи живою іронією. З кожної сторінки до нас промовляє сам автор, залишивши глибокий слід майстерним словом, даруючи «перла» свого гострого розуму та непересічного життєвого досвіду.
Дев’ять порад щасливого життя від Марка Твена
1. Живіть у злагоді із собою. «Людина не може бути задоволена життям, якщо вона незадоволена собою».
2. Можливо, ви самі себе подумки обмежуєте. «Вік – це те, що існує у нас у мозку. Якщо ви про нього не думаєте, його не існує».
3. Розслабтеся. «Гумор – це найбільший дар, даний людству. Ніщо не може встояти перед натиском сміху».
4. Відкиньте гнів. «Гнів – це кислота, яка більше шкодить судині, в якій вона знаходиться, ніж тим, на кого вона виливається».
5. Не вважайте, що вам усі зобов’язані. «Не кричіть всім навколо про те, що світ перед вами в боргу. Світ вам нічого не винен».
6. Якщо ви робите щось по-своєму, приготуйтеся до того, що вас не зрозуміють. «Людина, у якої є нові ідеї, буде вважатися диваком, до того часу, поки її ідеї не будуть мати успіх».
7. Розставляйте акценти так, як вам того хочеться. «Викиньте з голови всі проблеми, біжіть від думок про проблеми або позбавляйтеся від них усіма можливими способами».
8. Не надто думайте над тим, як відчувати себе добре.
9. Робіть те, що вам хочеться робити.
28 листопада минає 130 від дня народження поетеси, перекладача, прозаїка, кіносценариста Зінаїди Павлівни Тулуб.
Вона авторка кінодрам «Гайдамаки», «Сагайдачний», «До великої мети», та інші, а також романів «Піфагорці», «Ілля Муромець», та інші.
Та найвизначнішим твором письменниці є дилогія «Людолови». Він здобув широке читацьке визнання і є одним із високих надбань української історичної романістики. Щоб написати «Людолови», Зінаїда Павлівна об’їздила Україну і Крим. Письменниця вивчала татарські й турецькі історичні документи, перечитувала архіви. Жінка об’їздила всі місця, де відбувалися події, описані в романі, прочитала дев’яносто дві тисячі книжкових сторінок на десятку мов, вивчила близько шести тисяч архівних та музейних документів і пам’ятників. Цікавим є ще один факт. Серед десяти книг, представлених Україною на Всесвітній виставці у Парижі 1937 року, двотомник «Людолови» українською мовою посів особливе місце.
28 листопада наша країна вшановує пам'ять багатомільйонних жертв 1932-33 років, що стало наслідком геноциду українства. Не можна стерти з пам’яті трагедію однієї з найбільших хліборобських націй, яку на найбагатших у світі чорноземах свідомо винищували голодною смертю.
До цієї трагічної дати у Вовчицькій сільській бібліотеці розгорнута виставка, - пам'ять «І свічка плакала в скорботі», де відвідувачі можуть ознайомитися з відповідною літературою.
Пам'ять- нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво- чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 років.
Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших.
Ніхто не знає, скільки безвинних людей лягло в могили – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених.
З метою вшанування пам'яті жертв голодомору в Остапівській сільській бібліотеці організовано перегляд літератури «Голод болить кожному», де представлені книги, матеріали з періодичних матеріалів,що висвітлюють історичні факти часів Голодомору.
Неабияке задоволення приносять нові книги, які надходять до бібліотек. Це радість для всіх - як для бібліотекарів, так і для мешканців міста й району!
Адже кожна нова книга – це завжди подія та нове знайомство.
До Лубенської центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика надійшло понад 100 примірників книг, які були придбані й подаровані бібліотеці шанувальниками художнього слова.
Нові книги вже надійшли до читальної зали та абонементу нашої книгозбірні. Це яскраві видання на будь-який смак для читачів різних вікових груп.
Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Це одна з найболючіших та найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Довгий час на цю трагедію було накладено найсуворіше "вето". Але ніяка заборона не могла викреслити з пам'яті народу спогади про голод. Гіркі розповіді тих, хто пережив це лихо, передаються з покоління в покоління. В Губській сільській бібліотеці для користувачів влаштована виставка-спогад "Вічно жива пам'ять". Книги, що представлені на виставці допоможуть читачам дізнатися правду про ті трагічні події та застерегти нащадків, щоб завжди пам'ятали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам'яті в ім'я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Сьогодні запрошуємо всіх до Латвії. Межує вона з Литвою на півдні, Естонією на півночі, Росією на сході, Білорусією на південному сході.
Латвія – це країна Балтійського моря, курортів, старовинних замків, озер і мінеральних джерел, а також знаменитого бурштину та дбайливо збережених народних традицій. Це держава, яка відмінно відображає самобутню культуру і атмосферу середньовіччя.
Латвія причарує вас з першого погляду. З давніх часів вона перебувала на перехресті великих доріг, тому традиції різних країн об'єдналися і створили тут унікальне середовище.
Мабуть, головною визначною пам'яткою Латвії є – Рига, столиця, найбільший культурний та економічний центр. Особливий інтерес представляє її історична частина, котра включена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На вуличках Старої Риги панує неповторна атмосфера середньовічньовіччя. Головними пам'ятками міста і його символами вважаються знаменитий Домський собор та церква Святого Петра.
Місто Юрмала - найбільший курорт у Прибалтиці, розміщений за 20 км від столиці, на березі Ризької затоки. Воно славиться цілющими природними чинниками – ніжним кліматом, морем і повітрям, можливостями оздоровлення і лікування. Курорт привабливий золотим піщаним 30-кілометровим пляжем та просторими сосновими борами.
Вабить туристів і невелике містечко Цесіс, що розташоване в центрі історичної області Відземе. Засноване воно на початку ХІІІ ст. Головним туристичним об'єктом міста вважається замок Лівонського ордену, на даний час це найкраще збережена фортифікаційна споруда ХІІІ ст.
Латвія приховує багато цікавого.
-У День незалежності кожен будинок тут зобов'язаний вивісити на загальний огляд державний прапор. Порушникам доведеться сплатити штраф.
-Майже третина населення Латвії живе в столиці.
-В країні дуже високий рівень грамотності серед дорослого населення: 99.8% здобули середню освіту. Середня тривалість життя у чоловіків становить близько 77 років, а у жінок 82 роки.
-Рига — найбільше місто країни Балтії. Його називають одним з найкрасивіших в Європі.
-Найвища споруда Латвії і третя за висотою в Європі — Ризька телевежа, 368,5 метрів (після Останкіно і Київської).
-Найстаріше місто Латвії — Лудза. Перші хроніки датуються 1177-м роком.
-У 2012 році Латвія очолила рейтинг країн за індексом екологічної ефективності.
-Близько половини території Латвії покрито лісами.
-Близько 20% території Латвії знаходиться під суворою охороною. Країна налічує 4 національних парку, 42 природних парку, 260 природних заповідників, 355 пам’яток природи, сім морських охоронюваних територій, 24 микрорезерваций і навіть біосферний заповідник.
У Латвії розташований найширший водоспад в Європі - Вентський, його ширина в повінь може сягати 279 метрів.
-В латиському фольклорі налічується більше мільйона пісень — вони називаються дайнами.
У рейтингу 40 унікальних продуктів Євросоюзу значиться знаменитий латвійський житній хліб.
-Ризький центральний ринок найбільший у Балтії та один з найбільших у Європі, його площа становить 72 000 м2. Він також внесений в список культурних пам’яток ЮНЕСКО. Павільйони центрального ринку — це колишні ангари для дирижаблів.
-Щорічно Латвію відвідує понад 1,5 мільйонів туристів зі всього світу. Щорічно туристична індустрія збільшує доходи приблизно на 15%, що є одним з найкращих показників у Європі.
У фокусі подій з відзначення Дня Гідності та Свободи з 16 листопада 2020 року в Україні стартувала інформаційна соціальна кампанія під гаслом «Вільні творити майбутнє». В цей період відбуваються різноманітні онлайн-події.
Лубенська центральна районна бібліотека імені Володимира Малика, педагоги й учні 10 класу ЗОШ №3 не були осторонь та 19 листопада влаштували онлайн-конференцію під назвою: «Революція Гідності: ми маємо пам’ятати!»
Метою заходу було утвердження серед юнаків та дівчат ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного покоління об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття.
Ще з колиски і в ході розвитку дитина починає дізнаватися про оточуючий світ, про життя. І тому з раннього маличку батьки, дідусі і бабусі виховують у своїх маленьких чадах любов до культурних цінностей, прищеплюють їм пагінець до звичаїв, традицій, передаючи це через колискову, казку, оповідання, повість, притчу. Вони цим самим вчать дітей любити книгу, читання.
А ще співайте, будь ласка! До вашої уваги - «Рідна колисанка» - народні колискові, що адресуються немовлятам та їх батькам. Колискові пісні виникли ще до того, як винайшли першу колиску. Заколисування дитини – це передовсім спілкування з нею. Час засинання стає для матері й дитини єднанням у спокої та любові. Кожна мама, тато, бабуся звертаються до малятка рідною мовою і зичать щасливої долі.
Лубенська центральна районна бібліотека імені Володимира Малика
присвячує віртуальний поетичний перформанс
За творчістю поетів-земляків: Василя Симоненка, Наталії Баклай, Раїси Плотникової, Олександра Печори, Олекси Максимейка
