І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

 Ті, що не вернулися з походів

Грізної великої війни.

Їх життя і помисли високі

Котрим не судилось розцвісти,

Як зіницю ока, берегти.

Цими віршованими рядками нашого славетного земляка Василя Симоненка у Березотіцькій сільській бібліотеці розпочався урок мужності «Знов білим цвітом вкрилися сади, і знов приходить свято Перемоги»… На захід були запрошені учні середньої школи.

Працівники бібліотеки Наталія Білик та Лариса Павлунік разом з учнями переглянули  ту сторінку історії, яка кров’ю променіє і через роки залишається для  нашого народу незагойною раною. «Молоде покоління має знати і пам’ятати героїчне минуле своєї країни», - звернулася Наталя Степанівна  до учнів.

70 років без війни…, а тоді випускники 1941 року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали, що через декілька хвилин о 4-й годині ранку 22 червня їх поглине кривавий танок, що триватиме 1418 днів і ночей.

З хвилюванням присутні слухали спогади односельців про участь в боях війни, записані їхніми дітьми.

Ці рідкісні матеріали зібрані і зберігаються в книзі спогадів «Подвиг їх безсмертний» майже 50 років.

На закінчення заходу присутні переглянули тематичну поличку «Подвиг, що залишиться в віках» та прослухали вірші про війну на фоні пісні «Степом, степом…»