«Коли ангели повертаються на землю, це неспроста…»

        20 лютого  відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян,які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

    Нагадаємо, 18-20 лютого 2014 року на Майдані загинули 115 осіб,включаючи міліціонерів. Ще четверо активістів загинули до розстрілу євромайданівців.

   10 січня в центральній книгозбірні імені Володимира Малика  зібралися бібліотечні працівники району, літератори, вчителі та інші користувачі бібліотеки на творчу зустріч з надзвичайною жінкою,справжньою українкою, поетесою Тетяною Домашенко, яка презентувала свою нову  збірку «Ангели-охоронці»  (2016) про події на Сході та збірку "Небесна Сотня Майдану" (2014). 

      Обидві збірки - великий дар сучасникам, джерело наснаги й плекання найвищих почуттів українців-патріотів .  Сама пані Тетяна   багато часу провела на Київському Майдані, знала багатьох його Героїв, пропустила весь біль втрат крізь своє серце і створила їм немеркнучий пам'ятник. 

     Збірка «Ангели-охоронці» – це віршована історія України. Там є все: і вдячність воїнам, і біль за Україну, і заклик до дій. Військові, які несли службу в зоні АТО, сприймать кожну літеру, як щось особисте.

      Присутні з затамованим подихом вслухалися в щемні рядки поезій авторки. А читала вона їх з такою щирістю і натхненням, що не сприймати кожне слово було просто неможливо.   І це не дивно.           

     Її вірші – не просто слова, навіть не крик душі. Це стан, в якому вона перебуває постійно. Ким би не працювала Тетяна Михайлівна – чи агрономом в юності, чи педагогом в зрілості, старшим науковим працівником музею в Миргороді, чи директором музею м. Вишневого, головним редактором міської газети, чи директором видавництва – поезія органічно впліталася у всю її повсякденну роботу.      

 Я віршами і думаю й страждаю,

Я віршами і плачу, і сміюсь,

Я віршами караюся і каюсь,

І віршами я Богу помолюсь.

     Присутні хвилиною мовчання вшанували Героїв.

    А так як Тетяна Михайлівна з 1979 по 1987 рік працювала піонервожатою в Войнихівській середній школі, відвідувала Лубенське літературне об'єднання на зустріч завітали друзі і знайомі, колеги по перу. Виступи  Івана Лисенка, Григорія Носенка, Олександра Печори, Віталія Мороза, Миколи Данилка були щирими і зворушливими. Захід закінчився фото сесією з поетесою Тетяною Домашенко та  придбанням книг.

      Всі бажаючі  відтепер мають можливість познайомитися з патріотичною поезією авторки в нашій бібліотеці.