Побачення з романсом

   
На голови, де наче солов’ї,

Своє гніздо щодня звивають будні,
Упав романс, як він любив її

 І говорив слова їй незабутні.

                                                                            Ліна Костенко

         Романс – це цілюще джерело, з якого ми черпаємо почуття краси, ніжності, вічності. Глибокі почуття, найпотаємніші порухи серця панують у невеличкому за розміром творі. Інколи він нагадує невелике музичне оповідання, інколи маленьку трагедію, інколи – щоденниковий запис. Романс – переконливе свідчення високої культури, виняткового синтезу поезії, музики та виконання. Він був і залишається одним з найулюбленіших у народі жанрів, і сьогодні, як 20, 50, 100 років тому хвилює людські серця.

         Захід «Його Величність  Романс» зібрав близьких за духом та настроєм людей, членів клубу «У дружньому колі», у затишній залі абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика.

         Чаруючі звуки добре знайомих мелодій заполонили залу книгозбірні. Звучав романс ніжний і відвертий, щирий і трепетний. Це музичне дійство вдало доповнили розповіді бібліотекарів Наталії Мусієнко та Ніни Бородавки, які ознайомили присутніх з історією виникнення романсу, як музичного жанру та віхами його розвитку. Українська пісня – романс бере свої витоки з народного мелосу, у ній напрочуд органічно злились буяння життя та найтонші порухи душі, радість і смуток. Ведучі більш детально зупинились на розвиткові української романсової творчості, вкладу знаних вітчизняних поетів та композиторів у скарбницю цього мистецтва. Несподіваним відкриттям для присутніх стали імена авторів добре відомих солоспівів:»Ніч, яка місячна…», «Очі чорнії», «Стоїть гора високая» та «Намалюй мені ніч». Творці цих пісенних шедеврів – наші земляки: Михайло Старицький, Євген Гребінка, Леонід Глібов та Микола Петренко.

         Мабуть, більш за все романс хвилює душу, коли звучить тут і зараз у живому виконанні. Наразі відчувається незримий, але тісний зв’язок виконавця та слухачів. Для всіх присутніх свої улюблені твори виконали Анна Манакова та Марія Білик, Таїсія Лаврик – Бутенко та Галина Ірклієнко. Своїм солоспівом вони ще раз підтвердили, що романс був, є і залишається в теперішньому часі.

         Вечір став воістину дарунком для всіх поціновувачів цього музичного жанру, відбулося дивовижне поєднання музики й поезії сповнене чарівності й світлого смутку. Вразливі жіночі душі відгукнулись легким емоційним піднесенням, барвистою гамою почуттів.