пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Книги подаровані Фундацією  ім. І.Багряного

Засновник і головний редактор серії «Бібліотека газети "Літературна Україна" - Сергій Козак


         Шукав у слові Україну : спогади про Тодося Осьмачку / упоряд. Сергій Козак. - К. : Літ. Україна, 2013. - 204 с.
Пропонована читачеві книжка — перша в Україні збірка спогадів про видатного українського поета, прозаїка, перекладача Теодосія Ось­мачку (1895—1962) — людину великого обдарування, що сягнула вер­шин геніальності, і водночас надзвичайно складної, трагічної долі, лю­дину, яка хоч і торувала свої стежки на чужині, проте жила Україною, шукала її у слові.
Авторами спогадів є відомі літератори, діячі української культури, які відіграли важливу роль у житті поета, — Володимир Біляїв, Марія Кейван, Людмила Коваленко, Григорій Костюк, Петро Одарченко, Юрій Стефаник. Видання не лише містить важливі фактичні відомості про малознаний еміграційний період життя Теодосія Осьмачки, що ста­нуть цінним джерелом для дослідників його творчості, а й подає своєрід­ний «колективний портрет» наших культурних діячів на чужині.



         Ротач П. Перебіг літ і подій / Петро Ротач; упоряд. Сергій Козак.— К. : Літ. Україна, 2015. — 68 с. — (Бібліотека газети «Літературна Україна». — 2015. 12)
У цій книжечці — два яскраві мемуарні твори: Петра Ротача і його вдови Алли Ротач.
«Перебіг літ і подій» — це автобіографія українця, якого майже все життя цькував імперсько-тоталітарний режим. Цькував лише за те, що його працьови­тих батьків-середняків розкуркулили ленінсько-сталінські сатрапи. А ще за те, що гітлерівці вивезли його на рабську працю до Рейху.
Петро Ротач — поет, краєзнавець, науковець, журналіст, громадський діяч. Його літературну долю в буквальному розумінні зламали: забороняли публікуватися, оббріхували, чинили моральний тиск, таємно стежили за кожним його кроком, підслуховували телефонні розмови — усе це тривало ще й у 1980-х роках, навіть у період так званої горбачовської перебудови.
«Гіркі і світлі тридцять літ і три роки» Алли Ротач — схвильована й багата на цікаві факти оповідь про заснування Полтавського музею І. П. Котляревського, його перших працівників і видатних людей України, причетних до цього осередку нашої культури, який не раз доводилося рятувати.
Цей збірник пам'яті до 90-ліття знаного письменника й науковця відкривають статті професора, доктора філологічних наук Миколи Степаненка і відомого діяча української еміграції, публіциста Олексія Коновала, які додають важливі штри­хи до портрета Петра Ротача, чий доробок є справжнім скарбом для істориків, краєзнавців, документалістів, белетристів, та й пересічних читачів.


      Коновал О. В ім'я України /О.Коновал ; упоряд. С. Козак. — К. : Літ. Укра­їна, 2013. — 56 с. : портр. — (Бібліотека газети «Літературна Україна». — 2013. — № 6).
  До цього видання увійшли статті відомого громадського діяча укра­їнської еміграції, дослідника її літературного процесу, публіциста, од­ного з керівників Фундації імені Івана Багряного Олексія Коновала, що їх упродовж кількох років друкувала «Літературна Україна». Вони становлять лише частку великого за обсягом і вагомого доробку цієї непересічної особистості, діяльність якої охоплює і громадську роботу, зокрема авторські публіцистичні виступи, статті, розвідки, досліджен­ня, і видавничу справу, зосібна упорядкування численних видань, і працю з пошуку та збереження цінних архівних матеріалів. Пропоно­вана читачеві добірка матеріалів цілком відображає широту інтересів Олексія Коновала: політичне життя української еміграції, наріжні проблеми української культури, історія України у XX столітті, а та­кож постать і творчість видатного політичного діяча й письменника Івана Багряного. Утім, в такій тематичній різноманітності зібраних у книжці статей звучить спільний мотив — громадянська небайдужість палкого патріота України, що, попри тяжку долю на чужині, не згас­ла, а стала головним сенсом його життя.

Його голос чути досі (Розмови з Анатолієм Дімаровим) / упоряд. Є. Дімарова, С. Козак. — К. : Літ. Україна, 2015. — 260 с. — (Бібліотека газети «Літературна Україна». — 2015. — № 10)
Ця — номінально — збірка інтерв'ю класика нашої літератури фактично є розкішним модерним романом, романом-відкриттям, який читається на одному подиху. Адже створена неабияким май­стром про неабияку людину та унікальні ситуації, що з них складалося її життя.
Книжку можна було б назвати «Дімаров про Дімарова». Утім, хтозна, чи сам би незабутній Анатолій Андрійович створив цю або подібну до неї літературну річ, — та на щастя (читацьке), йшли й ішли до нього по інтерв'ю один за одним журналісти, письменники. І то висококласні.
Ось і склалася напрочуд цілісна оповідь, частини якої органічно до­повнюють одна одну. Завдяки ініціаторам цього видання — для бага­тьох наступних поколінь збережено постать, у якої все з великої літери, адже Дімаров завжди буде дорогий нам як Громадянин, Письменник, Наставник, Товариш, Роботяга Духу, Українець... Усе це — в новій книжці, щедрій на яскраві думки й гострі емоції

 
         Героям слава!  /  упоряд.  Сергій  Козак,  Юрій Пригорницький. —
 К.: Літ.Україна, 2014. — 100 с.

Це — перша книжка в історії України, що впоряд­кована для фронту й відправлена на фронт. Перша, яку передає не військове відомство, а звичайні, мирні люди — волонтери.
        Тут найкращі рядки із сердець найкращих поетів. Для святих воїнів жорстокої війни. Для перемоги цього досить!







        Шевченко на барикадах свободи / упоряд. Сергій Козак. — К. : Фундація ім. І. Багряного, 2015. — 308 с.-  (Книжкова "Літературна Україна")
У нинішню нелегку добу не забуваймо і про тяжчі часи (яких в України було чимало). Приміром: «...моторошна руїна української державності, української душі й духу... Державні знамена розірвано на онучі. У нас залишилося лише СЛОВО. І тоді — з останніх генетичних зусиль, можливо, навіть із відчаю нація всю себе вкладає в Тараса Шевченка», — так про значення Великого Кобзаря в нашій історії мовить один з авторів цієї книжки — Володимир Яворівський. Ро­зуміння Шевченкової місії поглиблюють також мудрі, яскраві сторінки, писа­ні Євгеном Сверстюком, Володимиром Яцюком, Тарасом Салигою, Михайлом Слабошпицьким, Анатолієм Подолинним, іншими відомими і малознаними авторами й об'єднані тематикою цього видання.
Збірник публікацій, що побачили світу 2000—2014 рр. на шпальтах «Літе­ратурної України», має назву «Шевченко на барикадах свободи». Тут уміщено аналітичні і публіцистичні статті, а також розвідки, інтерв'ю, репортажі, го­ловний герой яких — наш геніальний Тарас, актуальність його гуманістичної думки для всіх епох. Матеріали стосуються поетичної, прозової, епістоляр­ної, образотворчої спадщини Пророка, географії його мандрівок, шевченко­знавства в Україні та еміграції, світоглядного впливу Кобзаря на сучасників і нащадків тощо. Як мовиться в цій розумній і цікавій книжці, «Осягання Шевченкового духовного буття та інтегрованість його у свою творчу практику авторами різних епох і поколінь — неприпинне. Його Слово — дія вічної ма­терії».
Прочитати цей збірник — зробити важливий крок в осмисленні шляху нашого духовного Батька, пізнанні нашої долі, нашого древнього, мудрого народу. Прочитати цю книжку — переконатися у правдивості слів: «у тому й полягає таємниця геніальності поета, що перед його очима зникають часові межі і відкривається ріка життя народного».
   Дбайливо впорядковане видання прислужиться вчителям середніх шкіл і професурі, студентам, людям творчих професій, дослідникам минувшини й сучасності. Його сторінки із задоволенням перегортатиме вдумливий читач.



   Чернов  А. Полтавці: Слово і Доля/Анатолій Чернов. — К. : Літ. Україна, 2015. — 96 с. — (Бібліотека газети «Літературна Україна». — 2015. № 15)
     Ця книжка, яка є збіркою біографічно-краєзнавчих нарисів, цінна тим, що зібрала дописи постійного автора «ЛУ» Анатолія Чернова як про малові­домих, так і про знаних письменників, митців, громадсько-політичних діячів гоголівського краю. Серед перших — Михайло Дмитренко, Петро Омельченко, Федір Попадич, Василь Тютюнник та ін. Видатних і прекрасно знаних (хоч вони і не однаковий слід в історії України залишили) діячів культури представляють Іван Котляревський, Симон Петлюра, Мстислав Скрипник, Павло Загребельний, Володимир Самійленко... Чимало нового дізнаємося про перебування Тараса Шевченка в нинішньому райцентрі Решетилівці.
Книжка «ПОЛТАВЦІ: Слово і Доля» зацікавить широке коло читачів, адже не повторює хрестоматійну інформацію, а відкриває незнані, тим-то й дорогоцінні подробиці про життя видатних людей, вершників нашої дер­жавності, доля яких так чи інакше пов'язана з Полтавським краєм.



        Воскобійник  М. Г. Україна - XX:  Національна ідея і чин :  публіцистика, листування /М.Г.Воскобійник ; упорядник   С.   Козак.   -   К.:   «Літературна Україна» ; «Ярославів Вал», 2011. - 486 с.
Це книжка публіцистики одного з найпомітніших україн­ських істориків у США - Михайла Воскобійника, представника славного козацького роду з Полтавщини, який мусив залишити рідну Україну, але й за її межами зберіг діяльну любов до Бать­ківщини. До видання ввійшли статті, опубліковані в еміграцій­ній пресі, а також листування Михайла Воскобійника з відомим письменником і політичним діячем Іваном Багряним.

 Від Миколи Гоголя до Івана Багряного: літературними шляхами рідної країни / упоряд. Сергій Козак. — К. : Фундація ім. І. Багряно­го, 2015. — 234с.-(Книжкова "Літературна Україна)
Де «мала батьківщина» Максима Рильського: у Києві чи в Романівці? Де народилася Ліна Костенко: біля «вічної ріки» — Дніпра чи біля його притоки Леглича? Де місце спочинку Іва­на Багряного?..
Книжка, яку Ви, шановний читачу, тримаєте в руках, спов­нена цікавих фактів — відповідей на ці й подібні запитання і належить до надзвичайно цінного жанру — літературного краєзнавства.
На сторінках видання Ви по-новому відкриєте для себе Ми­колу Гоголя, Лесю Українку, Івана Франка, Івана Багряного, Сергія Єфремова, Миколу Костомарова, Леоніда Мосендза, Василя Симоненка і багатьох інших світочів нашого красного письменства.
Статті про них написані різними авторами й опубліковані на шпальтах «Літературної України» в різний час. Ці матеріа­ли дбайливо зібрав і впорядкував з них книжку залюблений у краєзнавство письменник Сергій Козак. Є тут і його авторські публікації.
«Від Миколи Гоголя до Івана Багряного» читається із за­хопленням, починаючи від перших сторінок.


 Архів діаспори. Сторінками літературної періодики української еміграції (1945 — 1969): збірник статей / упоряд. Сергій Козак. — К. : Літ. Україна,  2015. — 176с . - (Книжкова "Літературна Україна)
Ця книжка, без сумніву, має стояти в помешканні кожної української культурної сім'ї. Як, наприклад, «Кобзар» або оповідання Григора Тютюнника.
«Архів діаспори» — збірник статей колосальної духовної сили. Писалися ці матеріали в повоєння (1945 — 1969 рр.} й належать та­ким відомим авторам, як Іван Багряний, Євген Маланюк, Олександер Оглоблин, Володимир Винниченко, Юрій Дивнич (Лавріненко), Дмитро Дорошенко та ін.
Тут і політика, й історія української літератури, і власне історія, не викривлена на догоду Кремлеві, й історіографія, і мистецтво — обра­зотворче й театральне, й чимало іншого. А головне — багато щирої душі видатних мислителів, багато правди, яка, дбайливо зібрана й об'єднана в цю книжку знаним літератором і дослідником Сергієм Козаком, хвилює своєю глибиною та актуальністю.
А й справді. Узяти хоча б «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» І. Багряного. Факти й картини, які наводить письменник, аргумен­туючи небажання повернутися до любої, проте «збільшовиченої», України, дуже нагадують реалії путінської тоталітарної Росії... З іншого боку, маловідомі літературні постаті, про які завдя­ки розвідкам і публікаціям діаспорних дослідників дізнавалася еміграція, й досі, на наш жаль і сором, в «материковій» Україні лиша­ються майже незнаними...
Ось так творча спадщина патріотів-емігрантів «працює» й нині, коли на полі бою і у свідомості наших громадян вирішується питан­ня: бути чи не бути Україні.
Цей безцінний доробок свого часу було оприлюднено і до сьогодні збережено завдяки унікальному явищу — еміграційній періодиці, про­дукту мудрої та далекоглядної діяльності жертвенних українців.

       Українська планета Ді-Пі : сторінками газети «Українські вісті»
/ упоряд. Сергій Козак. - К. : Літ. Україна, 2013. - 564 с.
До цієї книжки увійшли матеріалу надруковані в еміграційній газеті «Україн­ські вісті». Це перший з трьох запланованих збірників матеріалів унікального дру­кованого видання, яке виходило за кордоном у 1945—2000 роках і висвітлювало головні події суспільно-політичного, економічного та культурного життя україн­ської еміграції. Публікації, зібрані під цією обкладинкою, охоплюючи період з 1945 по 1951 рік, розповідають про перебування українців у таборах для переміщених осіб — Ді-Пі та початки подальшого їх розселення по світу і тому становлять своє­рідний літопис цієї непростої сторінки в історії українства. Збірник є цінним дже­релом для вивчення політичних процесів і організацій періоду Ді-Пі, економічно­го і соціального становища українців в еміграції, літературного процесу зокрема Мистецького українського руху (МУРу), театрального, мистецького, церковного та наукового життя. Водночас книжка рясніє цінними біобібліографічними до­кументами, що дозволяють уточнити життєписи цілого грона культурних діячів. Видання містить низку важливих відомостей, необхідних при укладанні словників, енциклопедій, та стане справжньою знахідкою для істориків, літературознавців, мистецтвознавців, етнологів, а також усіх, кого цікавить історія розселення україн­ців за кордоном, їхнє суспільно-політичне, церковне і культурне життя на чужині.


Степаненко М. Непроминальне в часоплині / Ми­кола Степаненко. — К.: Літ. Україна, 2015. — 144 с. — (Бібліотека газети «Літературна Україна». — 2015. — № 16).

«Залягло повічно в моїй пам'яті таке: оповідає бабуся, як напівбоже­вільний дід Петро Рева йшов у поле, щоб ложку баланди дали йому: "А не положено ж було, бо непрацездатний, старий. Коли вишкрібали котел — то кричав: "Людочки добрі! Не шкребіть дуже, залиште мені хоч ложку-дві!.." І вижив старий, бо й у голодівку ми були милосердні».
Милосердність, гуманізм, людяність. Це душа, серце книжки Миколи Степаненка — освітянина, науковця, письменника, який дивує майстер­ністю володіння Словом, чутливістю до Слова, відданістю Слову вкраїн­ському. Це — професіонал, як кажуть, од Бога!
Перший абзац у цій анотації запозичений в автора зі статті-нари-су про голодно-вбивчі 1932-33 рр. «Не зарубцюється на серці рана...». Справді, людяність, а ще й замилованість дивом нашої мови є душею цієї прецікавої книжки. Роздуми М. Степаненка про творчість Івана Огієнка, Олеся Гончара, Петра Ротача, Віктора Баранова, Анатолія Мойсієнка, Лесі Степовички та багатьох інших талановитих літераторів сподобаються всім поціновувачам філософського слова.
Пишучи про інших, М. Степаненко мимоволі, не ставлячи це за мету, показав себе мудрою, задушевною людиною.

Немає коментарів:

Дописати коментар