Літературний фурор Братів Капранових

       4 червня в центральній районній  бібліотеці імені Володимира Малика  не було де впасти яблуку. Працівники  бібліотеки разом зі своїми читачами готувалися до зустрічі  іменитих київських гостей. Читальний зал, настояний на запахах  барвистих польових квітів і духмяний коровай на столі. Читацька еліта лубенського краю зібралася на презентацію нового історичного роману «Забудь – річка» відомих сучасних українських письменників, публіцистів, видавців, громадських діячів Віталія і Дмитра Капранових.

     І ось  перша  мить зустрічі. Два красені-близнюки переступили поріг читальної зали і все закрутилося навколо них. Щирі, відкриті, динамічні розпочали презентацію нової книжки, щохвилини додаючи своє до думок іншого, коментуючи один одного, іронізуючи. І кожному став  зрозумілим і задум  роману, і пошук головних героїв, і виснажлива копітка праця над  кожним  рядком історичної  правди.  Це викликає надзвичайне захоплення.

     «За роки праці в бібліотеці побувала не на одній сотні презентацій. Але такого душевного єднання письменника і читача не відчувала вже давно.  Справді, презентація геніальна. Віват Братам Капрановим!» - висловила свої враження директор Лубенської ЦБС Валентина Сьомак.  В захопленні були всі присутні. Висловлювали свої незабутні враження від спілкування з письменниками Олександр Сиченко, син Володимира Малика, вручаючи письменникам свої твори,  Людмила Бірюкова, головний редактор часопису «Вісник», Раїса Плотникова, член Національної Спілки письменників України, Наталія Костюк, вчитель ЗОШ №3, Ольга Вишневська, викладач  культурології Лубенського лісового коледжу, студентство,  старшокласники, багато інших. 

      Більшість учасників заходу придбали роман «Забудь - річка», «Щоденник моєї секретарки», «Історія незалежності України», взяли автографи не тільки для себе, а й для своїх  дітей та внуків та участь у фотосесії. Бібліотека  ж  поповнила свої фонди ще і книгою «Кобзар-2000».

     Творча зустріч Братів Капранових стала такою щирою, теплою, насиченою в першу чергу, мабуть, через те, що  письменницьким девізом у них є слова: «Ми-Брати Капранови. Ви – наш улюблений читач». І це відчувалося протягом двох незабутніх годин.

        Бібліотечні працівники радо запрошують всіх бажаючих познайомитися з книгами Братів Капранових в бібліотеці.

      Брати Капранови про новий роман: «Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА. За багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця на Другій світовій війні. Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями в кожній українській родині». 

        Журналіст, критик Юрій Макаров про роман: «Молода жінка-юристка із прихованим шармом і зрілий чоловік-помічник капітана далекого плавання – цілком очікуваний дебют для жіночого роману (маються на увазі не гендерні упередження, а сталий мейнстрімівський жанр). Чекайте палкого, геть не платонічного кохання! Аж раптом виявляється, що за цією нібито легковажною диспозицією ховається не просто зіткнення двох доль, а двох світів, точніше, двох Україн, кожна зі своїм історичним досвідом, але спільними травмами і втратами. Інтрига, закручена на початку розлогого тексту, не відпускає до самого кінця роману». 

       Довідка: Народилися 24 липня 1967 року в м. Дубоссари, нині Молдова, куди змушена була втікати з Одещини від репресій бабуся. Виросли в Очакові Миколаївської області. Закінчили загальноосвітню, спортивну (греко-римська боротьба) та музичну (фортепіано) школи. Вищу освіту здобули за фахом «Технічна кібернетика». Певний час мешкали в Москві, де видавали українську газету «Тинди-ринди» та журнал української фантастики «Брати», там же почали писати свою дебютну книжку «Кобзар 2000». Утім, не бачачи в Москві можливості для творчої реалізації, повернулися до України.

        Опинившись у Києві 1998 року, брати Капранови вирішили взятися за видавничий бізнес. Перший книжковий проект – каталог книжок поштою «Книгоноша» – багато років був чи не єдиною можливістю для українців купувати вітчизняні книжки в усіх куточках країни. Другим легендарним відкриттям Капранових у 1999 році став перший конкурс української гостросюжетної літератури «Золотий Бабай», що відкрив читачам Василя Шкляра та Леоніда Кононовича. 2000 року стартувало видавництво «Зелений пес.». Згодом з’явилися й інші помітні в українському видавничому просторі проекти братів: літературна газета «Друг Читача» (2004) та сайт – майданчик для творчого спілкування «Гоголівська Академія» (2005). 2011 року Капранови започаткували перший Всеукраїнський конкурс двійників Тараса Шевченка.

       Письменники пишуть переважно для дорослого читача, проте 2009 року видали й книжку для дітей «Зоряний вуйко».