Закохане серце Івана Франка

        Цього року Україна святкує славний ювілей  –  160 років від дня народження Івана Франка, всесвітньо знаного поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача й видатного вченого. В 2016-му минає 100 років від дня смерті  Каменяра, а також  120 річчя  відтоді, як побачила світ славетна поетична збірка «Зів’яле листя».

      До цих пам’ятних дат бібліотекарі абонементу центральної районної бібліотеки  імені Володимира Малика Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка для членів клубу «У дружньому колі» підготували літературно – музичну композицію «Тричі являлася мені любов».

Іван Якович Франко – знакова постать вітчизняної та світової культури. Тож,захід розпочався з перегляду відеофільму «Іван Франко –знаний і незнаний», який розповів про основні віхи життя та громадської діяльності видатного українця.

      Уявлення про Каменяра, як про людину, було б неповним без висвітлення його особистого життя. Адже видатний українець був не тільки борцем за свободу, вічним революціонером, але й звичайним чоловіком, який жив на цій землі, прагнув великої любові.  В його душі , як і в душі кожної людини, було місце для кохання та пов’язаних з ним переживань. Поет тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові: усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього великого почуття. «Хвилини, в котрих я любив… були, може, найкращі в моїм житті – жаль тільки, що були це заразом хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості»,- так зізнавався Франко.

      Наталія Мусієнко розповіла присутнім про відносини поета з жіноцтвом: справжнє велике почуття до Ольги Рошкевич,  про гірку любов до Юзефи Дзвонковської та про пережите фатальне захоплення  Целіною Журовською. 

       Кохані жінки принесли серцю Франка щастя і горе, радість і муку,але,  в той же час, вони стали для поета натхненням, музою, щирою піснею, неповторною поезією.  Свої почуття Іван Якович перелив у прекрасні поетичні рядки, що склали збірку "Зів'яле листя". Ці зів'ялі листочки ,що кружляють у тихому осінньому повітрі нагадують про  втрачені мрії поета , печаль його нерозділеної любові, біль і тугу за нездійсненним. 

         У цей день Франкове слово наповнило бібліотеку особливою аурою. Воно звучало в поезії та прозі, мелодійно дзвеніло у пісні. Вірші поета прочитали: Людмила Тарасенко та Луїза Яковенко, Тетяна Торба та Тамара Єфімова. Хвилюючі та проникливі  поетичні рядки, сповнені радості та жалю, не  залишили байдужими вразливі серця членів клубу.    

         Окрасою дійства став виступ Галини Ірклієнко, яка подарувала присутнім  пісні на слова Івана Франка,а  подружжя Васильченків, Наталія Норка та Галина Білодід майстерно виконали українські народні пісні.

      Поринувши до хвилюючого і невмирущого світу любові, такої яскравої творчої особистості як Франко, члени клубу відкрили для себе нового, іншого Каменяра, не тільки  громадянина і борця. Любов була джерелом наснаги і журби поета. Франко вмів  кохати і мав талант донести до людей. свої почуття,  створивши неповторну пісню великої любові, яка лунатиме вічно.