четвер, 3 листопада 2016 р.

Відлуння любові Дмитра Луценка


     В жовтні цього року виповнилося б 95 років нашому славному земляку, талановитому поету-пісняру, лауреату Шевченківської премії Дмитру Луценку. Долучитися до його чистого, життєдайного джерела  творчості мали змогу слухачі культурно-мистецького факультету Університету третього віку міського територіального центру обслуговування населення. Для них працівники абонементу центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика для підготували поетично - пісенну акварель «Відлуння любові».
       Бібліотекарі  Наталія Мусієнко та Ніна Бородавка ознайомили присутніх з  життєвим та творчим шляхом  поета, розповідь була мережана віршами автора: «Моя біографія», «Мої дороги», «Батьківська оселя», «Отчий дім».   Учасники заходу повною мірою відчули  з яким теплом та любов’ю Дмитро Омелянович  ставився до людей, до рідної землі, до історії нашого народу. Лунали добре знані, улюблені всіма  пісні: «Києве мій», «Мамина вишня», «Хата моя, біла хата», «Осіннє золото», музику до яких створили відомі композитори: І.Шамо та А.Пашкевич.  Ведучі заходу  ознайомили з історією їх створення.
        Неабияке зацікавлення у присутніх викликав перегляд відео- фільму - спогаду «Усе любов’ю зміряне до дна». В ньому дружина поета Тамара Іванівна розповіла про трепетне і ніжне, таке незрадливе кохання, яке вони разом з Дмитром Омеляновичем пронесли впродовж всього життя.  Працівники бібліотеки прочитали вірші які Майстер слова в різні роки присвятив своїй Музі. 
Хоч поета вже немає стільки часу, але вплив його поетичного слова на творчість сучасних митців залишається незмінним. Уже в наше сторіччя написали музику до його віршів композитори А.Лаврінчук, І.Вовчик, М.Волинський та інші. До уваги присутніх були запропоновані пісні в сучасному новому аранжуванні,  виконавцями яких є  О. Василенко, Я Кривошеєва, І Вовчик.   
        Присутні отримали насолоду від творчості великого майстра пісенно-поетичного слова,  його вірші сповнені щирості та доброти, близькі серцю кожного. В його поезії – душа народу, тому і в душі народу – його пісня.




Немає коментарів:

Дописати коментар