понеділок, 11 січня 2016 р.

Ромоданівський гостинець

ДО 65 – РІЧЧЯ  ЛУБЕНСЬКОГО  ПИСЬМЕННИКА  ОЛЕКСАНДРА  ПЕЧОРИ


ПЕЧОРА ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ.
         Народився 12.01.1951 році в селищі Ромодан на Полтавщині,  більше знаний, як сучасний український літератор - поет, гуморист, пісняр. А ще - як журналіст.
    За фахом - художник. Працював на радіо й телебаченні, в організаційно- інструкторському відділі міськвиконкому, в закладах культури та на підприємствах Лубен.
          Друкуватися почав з першого вірша в газеті «Зірка» 1961 року. Був лауреатом радіожурналу «Старшокласник», багатьох міських та обласних «Поетичних весен».
          Має публікації в газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Урядовий кур’єр», «Сільський час», «Зоря Полтавщини», «Комсомолець Полтавщини», «Село полтавське», «Колос», «Трудова Полтавщина», «Довір’я», «Правозахисник України», «Правозахисник Полтавщини», «Наше слово», «Літературна Полтавщина», «Лубенщина», «Вісник», «Хлібороб», «Поклик», «Акорд», «Репортер», «Майдан Свободи», «Правда Лубенщини», «Спільний вибір», «Лубенські краяни», «Посулля», «Ріднокрай», «Ліра», та в багатьох інших газетах України.
Літературні твори подавались в альманасі «Вітрила», журналах «Україна», «Криниця», «Добромисл», «Бахмутський шлях», «Рідний край», «Діє-Слово».
     Учасник Антології поезії полтавських літераторів XX століття «Калинове гроно» та хрестоматії «Література рідного краю».
Співавтор колективних збірок «Посульська муза», «Сонячні перевесла», «Відлуння Василевого Різдва», «Дзвінке перо Посулля», «Обпалені Чорнобилем», «Відлуння Чорнобиля», «Полтавський сміхограй», «Сміхограйчик», пісенників «Срібні ручаї», «Посади калину», «Посульські мотиви».
        Редактор, упорядник, художньо-технічний редактор, дизайнер кількох художніх книг та збірників.
       Чимало віршів покладено на музику, записано на диски, виконуються аматорами та майстрами сцени.
       Часто виступає на радіо й телебаченні в Києві, Полтаві, Кременчуці, Лубнах.
       Автор поетичних книг «Сивий сонях», «Лікуймо душу», «Жарти- жартами...», «Межа», «Вишиванки мамині», «Повстали приспані тривоги», «Яблуко на вітрах»...
       З 1973 року член Лубенського літоб'єднання, був заступником голови літературно-мистецького Клубу імені Василя Симоненка, з 1993 року член Полтавської спілки літераторів.
        Перший лауреат регіональної літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка та дипломант літературно-мистецької премії імені Володимира Малика.
         Завжди вирізнявся різноманітною громадською і творчою активністю, був депутатом міської ради.
         Очолює Лубенську міськрайонну організацію товариства «Просвіта», член правління Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Був делегатом з’їзду просвітян.
        Заснував і на громадських засадах редагує історико-краєзнавчу і літературно-мистецьку газету «Ріднокрай».
       В журналістиці не новачок. Зі студентських та армійських років активно, чи час від часу, співпрацює в газетах, на радіо та телебаченні.
       Диктором та кореспондентом починав у школі-інтернат, крім поезій надсилав у «Старшокласник» розповіді про студентський будівельний загін та репортаж з Сорочинського ярмарку. Інформації, замальовки, репортажі, фейлетони спершу з'являлись в районних газетах Миргорода, Лубен, потім в «Комсомольці Полтавщини».
        Готував і кілька років проводив різноманітні радіопередачі на Лубенському заводі лічильних машин. Згодом був штатним кореспондентом- організатором радіостудії швейної фабрики, постійно готував інформаційно- музичні програми.
     Працював диктором та кореспондентом редакції Лубенського міськрайонного радіомовлення, випускаючи й авторські передачі. Ініціював, організовував та провів радіохітпарад вокально-інструментальних колективів та виконавців пісень місцевих авторів та заключний концерт переможців. Крім добірок новин готував передачі на літературно-мистецьку, історико- краєзнавчу тематику, також спортивні, гумористичні та передачі для дітей. По обласному радіо звучала й передача «Монастир в риштуванні».
         Не тільки як поет, кілька разів виступав в передачі за кордоном «Україна літературна» в Петра Шульги, в радіопрограмах Василя Марусика, Ніни Шаварської, також в передачах обласного радіо ведучих Віри Чазової, Михайла Казидуба, Віри Чиж...
        Творчо працював на ефірному та кабельному телебаченні в Лубнах. Зокрема, редактором і ведучим перших тоді україномовних авторських передач «Млин новин», а також «Українські візерунки» та «Спортивний вісник».
        Був також відеооператором. Сам готував як сюжетні замальовки так і відеофільми, зокрема «Шевченкові джерела» та інші авторські передачі про митців рідного краю.
         Постійно працював і як фотохудожник. Світлини Олександра Печори поміщені в книгах, газетах, його фотодобірки, як і літературні доробки, використовуються в багатьох учбових закладах, в музеї Василя Симоненка, експонувались на виставках.
     Публікував статті, нариси, публіцистичні роздуми, інформаційні добірки, репортажі, замальовки.
       Готував чимало тематичних сценаріїв, різноманітних конкурсів та вечорів відпочинку, організовував та проводив літературно-мистецькі заходи.
        Також співорганізовував та проводив різні спортивні змагання, готував авторські радіо та телепередачі зокрема й про турнір з жіночого хокею на траві та про чемпіонат України зі спортивного орієнтування, висвітлював тренування та змагання з дельтапланеризму. Був спортивним оглядачем в газетах, на радіо й телебаченні.


 КНИГИ З ПОЕТИЧНОГО НАБУТКУ ПИСЬМЕННИКА

     Печора, О.А. Бути собою : громадянська лірика / О.А.Печора.- Лубни : Інтер-Парк, 2016.- 200 с.
     Бути собою і приносити користь людям - велика, але достойна праця, яка винагороджується людською вдячністю й любов 'ю, розумінням і підтримкою.
     Олександр Печора, розсудливо шануючи минувшину, поетично-виразно резонує суспільні порухи непростого сьогодення, будить прагнення українства до кращої долі, формує національну свідомість, робить нас чуйнішими й духовно досконалішими.
     Десята книга самобутнього посульського поета -щировиболена, життєво справжня, образна і виразна, іронічно-лірична сповідь не полишить нікого байдужим. 


   

          Серпень,А. Обереги-береги : вірші побратимів/ А.Серпень, В.Назарук, О.Печора.- Лубни: Інтер-парк, 2015.- 192 с.

    Трьох творчих побратимів об 'єднує не земляцтво чи однопартійність, не єдине віросповідання чи надмірний ура-патріотизм, а синівська любов до рідної неньки-України та незбориме прагнення національної єдності.









         Печора, О.А. Пелюстки  неодцвітанні:  інтимна лірика / О.А.Печора.- Лубни: Комунальне вид-во «Лубни», 2015.- 200 с.
      У ліриці Олександра Печори інтимні мотиви стають все більш повнозвучними. Підтвердженням тому є нова самобутня збірка поета. Вона наповнена мелодикою закоханого серця, тими неперебутніми почуттями, які підносять людину до вершини життя і наповнюють поетичні крила відчуттям небаченої висоти. 







        .    Печора, О.А. Світанкове соло : лірика.- Полтава: Полтавський літератор, 2015.- 200 с.     
   Красиво, світло, чутливо, хвилююче-що ще можна додати до поетичного слова Олександра Печори? Його лірика - живий струмінь не однієї поетової долі, у цих віршах - розмаїття доль, настроїв, почуттів. Тут - саме незглибиме й неповторне життя. Такі книги варто перечитувати натщесерце... 








       Печора, О. А.  Яблуко на вітрах: поезії. – Полтава: ПП Шевченко Р.В. , 2010. - 200 с.

     Життєво справжня, виболена, настроєва, лаконічна, експресивна, образна й виразна, іронічно-лірична сповідь Олександра Печори не полишить нікого байдужим.
    Його натхненно-полум’яне, чисто українне поетичне слово будить прагнення до кращої долі, формує національну свідомість, робить нас чуйнішими, духовно досконалішими.
     Це сьома книга самобутнього посульського поета, щедрого піснедара, діяльного просвітянина, лауреата літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка.



               Печора, О. Межа: поезії/ О.Печора .- Полтава: Полтавський літератор, 2003.- 95 с.
         Четверта поетична книга Олександра Печори суттєво доповнює вібрації його неспокійної душі, резонуючи на кожний суспільний порух, відбиваючи найтонші нюанси душевного стану небайдужої людини.

       Час вимагає нестандартного осмислення того, що відбувається з нами. І в новій книзі лауреата літературної премії імені Василя Симоненка ми це маємо.
       Автор щиро вдячний Владилену Миколайовичу Грабажею та всім причетним до видання цієї книги.




       Печора, О. Жарти- жартами : гумор і сатира.- Лубни: Лубни, 2001.- 68 с.
      Сміх - найдемократичніша риса характеру, найдоступ­ніші ліки українського народу.
        Наділений почуттям гумору, автор цієї книги поставив гостре й іронічне слово на сторожі добра і правди.
Щоб люди, щиро усміхаючись, кращали.
      Є тут обойма сатиричних фраз і делікатний гумор саме враз.
                          Добродії і начхальники!
       Частуйтесь і лікуйтесь ромоданівсько-лубенсько-печорським гумором!





              Печора, О.А. Вишиванки мамині : вірші / О.А.Печора .- Полтава: АСМІ, 2003. - 56 с.
      Як і в попередніх книгах “Сивий сонях”, “Лікуймо душу”, “Жарти-жартами...”, “Межа”, знаний лубенський поет, лауреат місцевої літературної премії імені Василя Симоненка, розсудливо пошановуючи минувшину, поетично-виразно зображає непросте й барвисте сьогодення, вселяючи в юні серця небайдуже ставлення та віру в кращу долю українства.






ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ ПРО ПИСЬМЕННИКА
        

          ЛІТОБ'ЄДНАННЯ ІМ. О. ДОНЧЕНКА "ЛІРА" [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС]. - РЕЖИМ ДОСТУПУ:  http://litlira.at.ua/index/oleksandr_pechora/0-36  -НАЗВА З ЕКРАНА.

            ПОДІЇ ТА КОМЕНТАРІ [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС]. - РЕЖИМ ДОСТУПУ:
http://www.gazeta-ptk.org.ua/archives/4954  – НАЗВА З ЕКРАНА

            ШЕВЧЕНКОВІ ДЖЕРЕЛА. ІСКІВЦІ. [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС]. - РЕЖИМ ДОСТУПУ: https://www.youtube.com/watch?v=46rIuiY__18 – НАЗВА З ЕКРАНА



 ПОЕЗІЯ О. ПЕЧОРИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

   КЛУБ ПОЕЗІЇ [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС]. - РЕЖИМ ДОСТУПУ: HTTP://WWW.POETRYCLUB.COM.UA/AUTHOR.PHP?ID=15343  – НАЗВА З ЕКРАНА

     ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ [ЕЛЕКТРОННИЙ РЕСУРС]. - РЕЖИМ ДОСТУПУ: HTTP://MAYSTERNI.COM/PUBLICATION.PHP?ID=91104 – НАЗВА З ЕКРАНА


Немає коментарів:

Дописати коментар