Через лінзу сатирика

          15 квітня виповнюється  85  років  від  дня  народження  Олега  Федоровича  Чорногуза, українського письменника-сатирика, гумориста.  Він написав понад 30 книжок,  працював у журналі «Перець», де пройшов шлях від фейлетоніста до головного редактора.  Його «Аристократом із Вапнярки» зачитувалися і зачитуються мільйони людей. Твір виходив сім разів понад стотисячними накладами!   Літературному персонажу цього роману Євграфу Сідалковському поставлено у Вапнярці пам'ятник. Дуже популярними стали   його сатиричні романи: «Претенденти на папаху», «Вавилон на Гудзоні», «Дари пігмеїв», «Ремезове болото», «Золотий скарабей». Книга-бестселер «Веселі поради» виходила п'ять разів величезними накладами. Двічі перевидавався роман «Примхи долі». Чимало творів письменника перекладено іноземними мовами. Олег Чорногуз Лауреат премій ім. Остапа Вишні, ім. І.Багряного, ім. О.Гончара та ін. Він  у числі перших був удостоєний престижного титулу «Золотий письменник України». Олег Чорногуз  має власний погляд на минуле, незвичну точку зору на події сьогодення, вміє передбачити майбутнє, цікаво пише про сучасність і сучасників, з гумором про сумне, з жалем про наболіле і читати його ніколи не нудно.

           

Пропонуємо вашій увазі вислови письменника.

         Ніколи нічого не вигадуйте. Придивіться до людей, які вас оточують, і ви побачите, скільки у них дивацтв.

          Час обмежений, а бажання безмежні.

Про вади своєї країни говорять тільки ті, кому вона не байдужа.

Мистецтво вимагає жертв, але взамін, бува, дає безсмертя.

Ніщо так не зближує людей як випивка і добра закуска.

Жінка — це кімнатна квітка. Вона любить затишок, сонце і нормальну температуру. Коли ж цього нема — вона в'яне за кращим, ніж ви, садівником.

Вчитися і любити ніколи не пізно.

Зося ніколи не мала своїх думок, а брала напрокат чужі, але користувалася ними рідко і майже не зловживала.

Вік живи, а жінку все одно до кінця не пізнаєш.

Завтрашній день для того й існує, щоб виправляти сьогоднішні помилки.

Я ніколи не ображаю жінок і не принижую їх. Не раджу робити цього й вам. Жінки цього не пробачають, як італійська мафія.

Без гарних пригод, як без гарних жінок, жити не можу.

У нашому селі для моїх черевиків ще не проклали асфальту.

Двічі одружуватися - це розкіш. Це все одно, що брати у кредит дві дорогі речі на одну малу зарплату.

Який може бути гонор, коли йдеться про гроші?