Мудрець філософії і правди

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди

З припорошілими саквами,

Що до цілющої води

Простує, занедбавши храми.

                         М. Рильський

       Григорій Савич Сковорода - найвидатніша постать у культурному й літературному житті України XVIII століття. Із саквою за плечима та флейтою в руці пройшов він шляхами й роздоріжжями рідного краю, а думкою вимірював простори всесвіту і правди глибину, мудрістю і чеснотами прославляв свій народ.

      Г. Сковорода був всебічно обдарованою людиною - філософом-мислителем, письменником, педагогом, музикантом, знавцем античності й середньовіччя, володів кількома мовами. У своїх творах розвивав цілий комплекс ідей, актуальних для свого часу, виражав передові погляди українського громадянства. Його багатогранна філософська й літературна творчість - це остання ланка в перехідному періоді від давньої української літератури до нової.

   Він постійно вчився, поглиблював свої знання, передаючи їх одночасно іншим - учням, близьким знайомим, випадковим слухачам. Мандруючи Україною і світом, цікавився життям, звичаями, мистецтвом, віруваннями інших народів, вкраплював у свої твори враження від спостереженого і почутого.

    До 300-річчя від дня народження цієї легендарної особистості у філії №8 Вовчицька сільська бібліотека відбулася година корифеїв "Григорій Сковорода: філософське життя і творчість", під час якої відвідувачі мали можливість познайомитися із життям та твочістю відомого земляка.