Український вінок: - прикраса чи оберіг?

     Сучасне життя наповнене бурхливим розвитком високих наукових технологій, надзвичайними темпами і ритмами, які значно впливають на наш побут і спосіб життя. І тим цінніший інтерес до національного коріння, до витоків, традицій, етнічних особливостей, які лежать в основі нашої національної самобутності. Сьогодні питання національного відродження особливо актуальне, адже побудова сильної сучасної незалежної держави неможлива без міцного національно — історичного фундаменту, значною складовою якого є історично сформовані національні символи.

    Одним з різновидів національної самобутності є український вінок - символ вічного коловороту життя. Звичай плести вінок сягає ще язичницьких доісторичних часів і мав сакральне значення. Зазвичай він виплітався з живих квітів і прикрашався різнокольоровими стрічками. Коли квітка відцвітає, вітер розносить її насіння і де б воно не проростало, завжди рослина зацвітає. Тому люди і вплітають їх до віночка, як символ нескореності та життєздатності. 

    Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна - лікар, оберіг і має певне змістовне значення. А які потрібно квіти, і що вони означають, дізнавалися учасники краєзнавчої години «Український вінок: прикраса чи оберіг?», яка відбулася у Вовчицькій сільській бібліотеці на свято Івана Купала. Плетіння вінків - ціла наука і дійство. От цю науку і пізнавали дівчата, власноруч створюючи віночки.

    Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його, та нічого не втративши, передати наступним поколінням, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.