«ЧОГО СЛАВНА СОЛОНИЦЯ СТАЛА?»

     Презентація краєзнавчого видання, упорядником якого є літописець села Солониця Іван Кириченко. Іван Іванович понад понад 50 років віддав роботі в галузі культури с.Солониця на посаді завідуючого Солоницьким сільським клубом. 

      За цей час зібрав багатющий матеріал з газетних публікацій, краєзнавчих розвідок, спогадів односельців, підкріплений фотоматеріалами, вирізками з різних інформаційних джерел. Гріх було, щоб усе це лежало мертвим вантажем. Тим більше, що історія села Солониця багата на події, на талановитих людей, відомі імена. Поштовхом роботи над книгою, зізнається сам автор, слало завдання написати історію населених пунктів Лубенщини, яке отримав понад десять років тому. Але як умістити в кілька сторінок багатовікову минувшину? Тож підібрав матеріал про історичні постаті і події, а це Солоницька битва під проводом Северина Наливайка, діяльність агронома-науковця Анастасія Зайкевича, письменника Василя Барки, академіка Павла Охріменка, бандуриста Євгена Адамцевича та інших, він уклав книгу на понад 300 сторінок. Але не лише історичними постатями славне село Солониця, а й подіями, культурною спадщиною. Тож  на сторінках книги зібрані матеріали про колгоспне минуле населеного пункту, діяльність відомої хор-ланки імені Героя Соціалістичної праці Ніни Мороз, яка нині носить  назву народного самодіяльного вокального ансамблю «Яворина». 

    Саме учасники художньої самодіяльності уславленого колективу приїхали на захід, щоб привітати свого очільника автентичними піснями, яких окрім Солониці навряд чи де почуєш. Кожна з них, як ось «На вгороді явори», має свою легенду. Її і розповів Іван Кириченко присутнім, аналізуючи мало не кожен рядок. А історія, що лягла у основу пісні така: віддали старшу сестру в оброк, тобто відробляти позику, яку взяли у пана, а коли та повернулася вироблена і вимучена через рік, то її коханий уже заглядався на молодшу сестру. Тож пішли сестри подивитися у воду на свою вроду. А оскільки менша була вродливішою, то старша утопила сестру, борячися за дівоче щастя. І таких пісень у репертуарі «Яворини» багато. Недарма ж вони є постійними учасниками і переможцями численних етнофестивалів, їхні пісні записували учасники фольклорної експедиції Харківського університету, вони ввійшли до золотого фонду перлин народної творчості Інституту мовознавства, фольклору та етнографії АН України ім..Рильського. У пошуку автентичного співу в 2016-2017 роках талановитий угорський музикант і етнограф Міклош Бот на найкращому обладнанні зробив аудіо та відеозаписи 16 народних пісень у виконанні «Яворини», які увійшли до створеного ним проекту «Поліфонія» в колекції європейської спадщини, що зникає, в наймасштабнішій програмі Європейського Союзу. Окрім того,  саме у виконанні ансамблю «Яворина» звучить пісня у мультфільмі «Жив-був пес».

    З творчим успіхом Івана Кириченка прийшла привітати директор  опорного закладу «Засульський ліцей», історик Анатолій Савенков, вчителька історії ЗОШ №2 Олена Больбот, вчитель історії ЗОШ №7, краєзнавець Олександр Карпенко,старший науковий співробітник Лубенського краєзнавчого музею ім..Г.Стеллецького Тамара Дяченко, популяризатор історії Лубенщини Іван Лисенко,студента історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету ім..В.Г.Короленка та адміністратор групи «Історія Лубенського краю» в мережі Фейсбук Тетяна Гурт.  Кожен з них поділився власними спогадами про спілкування з Іваном Івановичем.

    А директор Центральної публічної бібліотеки ім..В.Малика Валентина Сьомак доповнила вітальний виступ цінними подарунками книг.

    Іван Кириченко із вдячністю приймав вітання і щирі слова побажань, тим більше, що нещодавно він відзначив черговий день народження. А відтак з притаманною щирістю і відкритістю душі поділився планами на майбутнє. А вони не менш грандіозні, бо мріє випустити відеодиск з матеріалами з історії рідного села, доповнити історію Солониці новими фактами, адже час іде і життя триває!

Олександр МІЩЕНКО