Попіл чорнобильця стукає в серця

Птахи складають гімн весни

Всміхаються до сонця квіти

А пам'ять лине в моторошні дні

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

    Чорнобиль… Тепер це слово знає весь світ. Це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

    Уже 32 роки дзвони Чорнобиля стукають в наші серця, змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й.

    В Левко-Ромоданівській сільській бібліотеці пройшов урок пам’яті «Попіл Чорнобиля стукає в наші серця».

     Бібліотекар Світлана  Чупайда презентувала книжкову виставку «Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс» та нагадала  про  події 1986 року. Особливою стала розповідь про нашого земляка Величко Олександра, який ціною свого життя захистив весь світ від того «мирного атома». Присутні ліквідатори Петро Мовчан та Іван  Богатиренко  ділилися спогадами з учасниками.  Насамкінець уроку пам’яті  пролунали вірші  нашого земляка, ліквідатора  ЧАЕС  Василя  Куксаня  «Ми живемо», «Пекуча рана». Хвилиною мовчання всі присутні вшанували  загиблих ліквідаторів.