Книги-новинки

     Кені П. Карнавал революції: Центр. Європа 1989 р. / П. Кені. – К.: Критика, 2006. – 472 с.

        Книжка американського історика Педрика Кені про «карна­вальний» складник центральноєвропейських «оксамитових» ан­тикомуністичних революцій постала зі свідчень її учасників, гро­мадян кількох центральноєвропейських країн - головно Польщі, батьківщини знаменитої «Помаранчевої альтернативи», але та­кож Словаччини, Словенії, Угорщини, Чехії, Східної Німеччини та України: чимало сторінок присвячено пробудженому Львову, насамперед діяльності Товариства Лева

        Маєрчик М. Ритуал і тіло: структурно-семант. Аналіз укр.. обрядів родинного циклу/ М. Маєрчик. – К.: Критик, 2011. – 325 с.

      Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнологині, дослідниці історії культу­ри та тендерної проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілес- ности в українській обрядовій традиції - символіці руху, частин тіла, статі та ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці по­казано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (зокрема нерухомости, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевости тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціяльного статусу. Авторчину увагу зосередже­но навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (наро­дження, весілля, смерти і похорону) та головних персонажів таких ритуа­лів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/ покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уяв­лень у віруваннях селян, зокрема и малодосліджені тендерні аспекти.

         Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Видання друге, переглянуте і виправлене. - К.: Критика, 2008. - 472 с. іл.

      Монографію «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна» доктора історичних наук, професора На УК М А Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах Укга ки у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки един эго «шляхетського народу» та його розвитку протягом понад двох століть біл ;юл- ження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Г:ознхм об’єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура українсько! знат:. її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груз.

      Єкельчик С. Імперія пам’яті: рос.-укр. стосунки в радян. істор. уяві/ С. Єкельчик. – К.: Критика, 2008. – 303 с.

         Книжку Сергія Єкельчика, канадського історика з Університету Вікторії, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці й культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру і на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність дер­жавного контролю над культурою, важливу роль української інте­лігенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та мож­ливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить автор, що тогочасні російсько-українські стосунки - однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему кон­тролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися того­часні українські інтелектуали.

      Український інтегральний націоналізм (1920-1930-ті роки): Нариси інтелек­туальної історії. [Монографія] / Наук. ред. Ярослав Грицак. - К.: Критика, 2013. - 488 с.,

      Монографію львівського історика Олександра Зайцева присвячено одній із найменш до­сліджених тем новітньої історії України - генезі та розвитку радикальної течії українсько­го націоналізму міжвоєнної доби. Автор свідомо дистанціюється від багатолітніх дискусій про те, чи були діячі з-під прапора ОУН героями а чи злочинцями, і зосереджується на проблемі співвідношення загальноєвропейських тенденцій і унікальних рис у феномені, який прийнято називати українським інтегральним націоналізмом, - ідеології і, певною мірою, практики ідейно-політичного напряму, який сформувався в Західній Україні та колах української політичної еміграції у 1920-х роках і був представлений Дмитром Дон- цовим та його послідовниками («чинний націоналізм»), Організацією українських націо­налістів («організований націоналізм»), Фронтом національної єдности Дмитра Палієва («творчий націоналізм»). Особливістю авторського підходу є використання евристичних можливостей, які дає теорія політичних релігій, останнім часом успішно застосовувана для вивчення інтеґралістських ідейно-політичних рухів, а насамперед - увага не тільки до про­грамно-теоретичних аспектів націоналістичної ідеології, але й до мітів, символів і ритуа­лів, що становили не менш важливі складники досліджуваного явища.

         Грицак Я. Страсті за націоналізмом: стара історія на новий лад: есеї/ Я. Грицак. – К.: Критика, 2011. – 350 с.

        Книжка львівського історика професора Ярослава Грицака продов­жує, наслідує та доповнює збірник 2004 року «Страсті за націоналізмом», але є не так його оновленою й істотно зміненою версією, як радше цілком новим виданням: понад половину вміщених тут есеїв написано протягом семи пореволюційних років і присвячено здебільшого «післяпомаран- чевим» реаліям, а решту текстів суттєво переглянуто та перередаговано. Втім, автор і далі закликає до парадигмальної зміни в поглядах на при­роду націоналізму та, попри драматичні колізії останнього часу, не вва­жає за доцільне змінювати головний висновок, якого дійшов 2004 року: і тоді, і нині Україна має саме стільки націоналізму, скільки потрібно, щоб утримувати відносну політичну стабільність і будувати демократію, а досвід Помаранчевої революції та її поразки тільки увиразнив те, що вагу національного чинника в публічному дискурсі неабияк перебільшено, адже проблеми українського суспільства пов’язано не так із ідентичнос­тями, як із цінностями, які сповідують еліти та громадяни.

 Плохій С. Великий переділ: незвичайна історія М. Грушевського/ С. Плохій. – К.: Критика, 2011. – 599 с.

       Книжка професора Гарвардського університету Сергія Плохія є першою спро­бою не тільки політичної, але також інтелектуальної біографії Михайла Гру- шевського на тлі ідейних колізій його доби. Життєвий і науковий шлях найви- датнішого українського історика XX століття розглянуто в контексті поразки та розпаду всеросійського історичного наративу і постання національної версії українського історіописання. Заперечивши «звичайну» схему руської історії, Грушевський витворив «незвичайний» на той час конструкт історії української, який започаткував переділ історичного простору між імперським і національни­ми наративами і став передумовою розвалу спершу Російської імперії, а згодом Совєтського Союзу. Аналізуючи у своїй праці обидві ідентичності Михайла Грушевського - історика та політика, дослідник пропонує цілком нове бачення його ролі у підважуванні та руйнуванні імперської ідеї триєдиної російської нації та формуванні українського національного проекту.

Яковенко Н. Вступ до історії/ Н. Яковенко. – К.: Критика, 2007. – 375 с.

        В новій книжці чільного українського історика, професора Києво-Могилянської ака­демії Наталі Яковенко захопливу розповідь про виникнення історії як науки та роз­виток історичних поглядів від Античности до наших днів поєднано з ґрунтовним аналізом епістемологічних підвалин і філософських контекстів історичного знання та проникливими рефлексіями над засадами й мотиваціями власного фаху, а також із цілком практичними порадами, покликаними допомогти історикові-початківцю опа­нувати основи обраного ремесла та навчитися професійного ставлення до роботи з джерелами й написання дослідницького тексту. Видання, що є водночас і науково-по- пулярною міждисциплінарною синтезою, і свого роду навчальним посібником ново­го типу, і спеціяльною розвідкою, призначено водночас як широкому читацькому за­галові любителів історії, так і університетській авдиторії, викладачам і студентам, а також науковцям у різних царинах гуманістики.

 Ілюстрована історія Києва. – К.: Фенікс, 2012. – 424 с.: іл.

          Український гуманітарний огляд/ Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Т-во дослідників Центрально-Східної Європи. – К.: Критика, 2001. – Вип. 6. – 277 с.

      Книжку головного редактора часопису «Кри­тика», професора Гарвардського університету Григорія Грабовича присвячено найконтроверсійнішим пи­танням історії модерної української літератури та фун­даментальній ревізії традиційних концепцій і уста­леного літературного канону. Публіковані протягом останніх десятиліть здебільшого англійською мовою, теоретичні, історіографічні, компаративістські та дже­релознавчі праці, що склали збірку, утворюють ціліс­ність, яка уможливлює суттєве переосмислення ук­раїнського культурного й інтелектуального процеси Окрім виправлених і розширених редакцій тих стате що ввійшли до першого видання, книжка містить е й ґрунтовний есей «У пошуках великої літератури • та гостро полемічні розвідки, друковані на шпальтах «Критики».

         Беркгоф К. Жнива розпачу: життя і смерть в Україні під нацистською владою/ К. Беркгоф. – К.: Критика, 2011. – 455 с.

        Монографію голандського історика Карела Беркгофа присвячено дослідженню повсякден­ного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941-1944 роках населення «найбільшої колонії нацистської Німеччини» — Райхскомісаріяту Україна, який охоплював чима­лу частину українських теренів. Будучи прихильником антропологічного підходу, автор наголо­шує саме «людську» історію, а не політичну чи інституційну, і територіяльну, а не національну чи етнічну, і тому не обмежується самими лише українцями, а приділяє належну увагу всім мешканцям краю, зокрема описує геноцид євреїв і ромів, становище росіян і «фольксдойчів», українсько-польський конфлікт на Волині тощо. Окремо зіставлено побут на селі та в місті, до­сліджено долю військовополонених, совєтський і націоналістичний партизанські рухи, феномен колаборації, перебіг примусових депортацій, культурне та релігійне життя. Особливо важливим є висвітлення штучного голоду в Києві, який автор порівнює з Голодомором 1933-1934 років, а також аналіз етнічних ідентичностей та політичних лояльностей і висновок про вплив совет- ських репресивних практик на творення ментальности, що зумовила брак солідарности й опору окупантам в обставинах терору та масового нищення. Зіперта на дуже широкий масив архівних документів, публікацій і опитувань, монографія стала, на думку критиків, взірцево новатор­ською, проривною та найгрунтовнішою студією свого предмета. Вона стане в пригоді і фахів­цям - історикам, соціологам, культурологам, політологам, і всім, хто цікавиться історією Другої світової війни та України в XX столітті.

 Енциклопедія історії України: у 10 т./ Під ред.: В. А. Смолій та ін.. – К.: Наук. думка, 2012. – Т.9: Прил – С. – 2012. – 944 с.: іл.

Енциклопедія історії України: у 10 т./ Під ред.: В. А. Смолій та ін.. – К.: Наук. думка, 2012. – Т.10: Т – Я. – 2013. – 784 с.: іл.

      «Справжній суд історії ще попереду» Загальна редакція та вступ Ю. Шаповала. -К.: АДЕФ-Україна, 2011. - 1120 с.

   Книга містить унікальні щоденникові записи і спогади одного з найцікавіших українських політиків XX століт­тя Петра Шелеста, а також документи і матеріали про його життєвий шлях і діяльність. Автори-упорядники прагну­ли створити об'єктивне уявлення, реалістичний портрет Петра Шелеста як людини і керівника. Видання містить також інтерв'ю тих, кому довелося знати Петра Шелеста або працювати з ним.

       Розрахована на всіх, хто цікавиться історією.

         Кравченко В. Україна, Імперія, Росія: вибр. ст. з модерної історії та історіографії/ В. Кравченко. – К.: Критика, 2011. – 544 с.

           Статті, вміщені у збірнику «Україна, Імперія, Росія», становлять час­тину наукового доробку одного з провідних українських історіографів професора Харківського національного університету ім. Каразіна Во­лодимира Кравченка. Пропоновані читачеві розвідки висвітлюють різ­номанітні проблеми історії, історичної пам’яті й ідентичності україн­ського суспільства від XVIII століття до сьогодення. Автор аналізує рецепцію Переяславської Ради та постаті гетьмана Івана Ма­зепи, досліджує перебіг українсько-російських стосунків і ставлення українців до Російської імперії протягом останніх століть, висвітлює інтелектуальну історію Слобожанщини, передусім Харківського уні­верситету, висвітлює ті чи ті аспекти життя і творчості його чільних професорів, зокрема Дмитра Багалія та ін. 

         Заярнюк А. Ідіоми емансипації: «визвольні» проекти і галицьке село у середині 19 ст./ А. Заярнюк. – К.: Критика, 2007. – 335 с.

         Монографія львівського історика Андрія Заярнюка написана в жанрі соціяльної історії і розповідає про східногалицьких селян середини XIX ст. - часу, коли вони переживали радикальну трансформацію. Глобальні зрушення в Австрійській імперії, пов’язані з революцією 1848 р., конституційними й ліберальними реформами 1860-х рр., змінили правовий статус селян, уможливили їхню участь у політичному житті, надали їм певних свобод, змінили правовий статус землеволодіння і вплинули на економічну діяльність. Більше за те, середина XIX ст. була епохою, коли селяни зіткнулися з національними рухами і проектами. В книжці досліджено, як відбувалася реальна емансипація у Східній Галичині і як вона змінювала соціяльні практики, що стосувалися галицьких селян. Але ці практики неможливо ні зрозуміти, ні пояснити, не врахувавши мови процесу емансипації - певних формул, що ними послуговувалися для обґрунтування змін і для пояснень чинних практик та підставових уявлень, з яких ці формули поставали.

  Єжи Гедройць та українська еміграція: листування 1950-1982 рр./ Упоряд. Б. Бердиховська. – К.: Критика, 2008. – 752 с.

      В томі, що продовжує цикл видань «Критики», присвячених історії польсько-українських стосунків (як-от збірник «Простір свободи. Україна на шпальтах паризької “Культури”» чи воєнний щоденник Анджея Бобковського «Війна і спокій»), вміщено вибране листування редактора паризького часопису «Культура» Єжи Ґедройця (1906-2000) з еміґрантами-українцями - науковцями, літераторами, громадськими діячами, зокрема з Іваном Кедриним-Рудницьким, Іваном Кошелівцем. Юрієм Лавріненком, Борисом Левицьким, Іваном Лисяком-Рудницьким. Богданом Осадчуком і Юрієм Шевельовим. Опубліковані листи по­дають не лише багатий матеріял для пізнання та розуміння феномену головного форуму польської інтелігенції, але й чимало цікавих деталей інтелектуального та політичного життя українців в Европі й Америці й докладно ілюструють цілий спектр проблем, що їх протягом другої половини XX століття обговорювали з польськими колегами ліберально налаштовані українські інтелектуали, яких схилив до тривалого спів­робітництва з «Культурою» моральний авторитет Редактора.

Видання містить ілюстративний додаток і ретельно опрацьовані коментарі та покажчики та відкривається переднім словом проф. Богдані Осадчука та ґрунтовним вступом упорядниці - знаної польської укра­їністки д-ра Боґуміли Бердиховської.