вівторок, 30 грудня 2014 р.

Книги-новинки


Шарий Г.І. Поляни надій: Збірка поезій. - Полтава: Полтавський літератор, 2013. - 196 с., іл.
В поезії Григорія Шарого чутно голоси минулого у сплетінні з теперішнім. Вірші які увійшли до збірки не мали традиційного сюжету, але їм властива циклічність, як і всій книжці в цілому, і найголовнішим її складникам.
Поза увагою автора не залишилися ні звичайнісінь­кі картини українських буднів, ні прагнення воскресити пам’ять про історію народу в наших скам’янілих серцях. Якщо спробувати визначити суть книги, то тема - сам автор, сюжет - роздуми над долею Матері-України, ідея - рух думок, почуттів.
               Творчий доробок поета привабить читачів різноманіт­ністю тематики, оригінальністю стилю, широким жанро­вим діапазоном.





 Похід через засніжений перевал: укр. соц. оповідання 21 ст. (2000-2012)/Упоряд. В. Даниленко. – К.: Преса України, 2013. – 384 с.
До збірки «Похід через засніжений перевал» увійшли оповідання тридцяти українських авторів XXI століття, написані на соціальну тема­тику.
Всі зібрані оповідання — про головні проблеми, з якими зіштовхну­лося українське суспільство після здобуття незалежності: прірву між мі­льярдерами і народом, корупцію, цинізм та продажність великої буржуазії, роз’єднаність суспільства за мовою і світоглядними цінностями, деграда­цію села. Та при хаосі й відсутності справжніх національних лідерів у кри­зових ситуаціях герої більшості оповідань показують благородство, спів­чуття до болю ближнього, патріотизм та інші найкращі людські якості.
             Серед оповідань — відомі майстри короткої прози та невідомі автори з різних куточків України, талановита молодь, яка незабаром буде визна­чати якість сучасної української літератури.



            ТВОРИ. В 60-и томах. Том 8Щоденники 1963 р. (липень-грудень). — К.: «Альтерпрес», 2006. — 622 с. 
На 8-й том (1963 р. липень-грудень) припала публікація щоден­ника одеського періоду, коли Лесь Танюк і Алла Горська почали ставити там «Правду й кривду» М. Стельмаха. Виставу теж було заборонено майже у випускному періоді. Тут є цікаві матеріали про вечір Лесі Українки в Києві, також заборонений владою; до речі, в додатках подано заяву Івана Дзюби до спілки письменників з протестом проти заборони цього вечора.
В цей період Лесю Танюку знімають з друку збірку його пое­зій «Червона калина» в оформленні Али Горської.
Автор записує у щоденнику свої рефлексії стосовно репетицій його наступної вистави — «Шельменко» за мотивами Г. Квітки-Основ'яненка. Цю виставу, визнану своєрідним шедевром також було заборонено — в день прем'єри.
Грудень 1963 р. — смерть Василя Симоненка, матеріали й листи про це і багато іншого.
У додатках подано оригінальний текст режисерської розробки «Шельменка» та інтермедії до вистави. Друкується також «Цыганская любовь или Смерть благородного графа» Армана Касильського в перекладі Олександра Дейча а також «Саламанчина печера» Сервантеса у перекладі Леся Танюка. Є також спогад львівського літературознавця М. Рудницького «Лесь Курбас».


          Черняков Б. Микола Лукаш: бібліограф. покажч: 1953-2005/ Б. Черняков. – К.: Критика, 2007. – 585 с.

















           Понад кордонами: модерна укр. книж. графіка 1914-1945/ Підгот. М. Мудрак. – К.: Критика, 2008. – 175 с.
















ТВОРИ. В 60-и томах. Том 7. Щоденники 1963 р. (сі- чень-червень).K.: «Альтерпрес», 2006. — 765 с. 
На 7-й том (1963 р. січень-червень) припала публікація щоден­ника львівського періоду, коли Лесь Танюк і Ала Горська ставили там виставу «Отак загинув Гуска» М. Куліша. Виставу потім було скандально заборонено й звинувачено у формалізмі та націоналіз­мі. Але три місяці перебування Горської і Танюка на Галичині — це заснування тамтешнього Клубу Творчої Молоді «Пролісок», зу­стрічі Л. Танюка з Іриною Вільде, Володимиром Ґжицьким, Михай­лом Рудницьким, львівськими художниками й скульпторами.
У Львові Л. Танюкові вдається переписати в щоденник рідкіс­ний і ризикований на той час музейний документ — «Вивід прав України» Пилипа Орлика. На тлі тогочасного Львова це створює оригінальну мозаїку нового і старого українства.
Вигнані зі Львова Л. Танюк та А. Горська переїздять до Одеси.

У щоденнику є також поезії В. Симоненка, В. Коротича та М. Вінграновського; листування з І. Драчем; А. Вознесенський, Р. Рождественський, Є. Євтушенко, Б. Окуджава, В. Чорновіл, Б. Горинь, М. Косів, Ю. Брилинський, В. Глухий, Б. Кох, О. Зелінський; 



Антощак М. В. Воістину люблю: поезії / М. В. Антощак - Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”, 2012 - 124 с., іл.
У збірці поезій “Воістину люблю” молодого автора Миколи Антощака із Бердянська Запорізької області розкриваються почуття любові до рідного краю, матері-України. Вірші озиваються відкритістю, одкровенням, почуттям вдячності близьким та рідним людям.
Молодий поет намагається висповідатися перед читачами за пережите і переболіле. Поезія його безпосередня, щира і відкрита. Тематика творів різноманітна - від патріотичної до інтимної лірики.

Книга розрахована на масового читача.



Ляхевич В. Скарби Скарабея : філософський роман у монологах та есе / Валерій Ляхевич. — К. : Знання, 2011. — 269 с.
У запропонованому творі автор звертається до священної книги зороастрійців “Авеста” та змальовує реальний образ Заратуштри — першого в історії людства духовного месії. А також у романі йдеться про “Кобзар” Тараса Шевченка — Євангеліє Волі. То хто ж у цьому разі Він — Шевченко? Ось на що спрямовує читача автор “Скарбів Скарабея”. Та переказувати зміст роману нема жодного сенсу. Тим паче, роману філософського. Його варто читати. Вдумливо зосереджуючись якраз на відступах у ньому.
Розраховано на широке коло читачів.


Немає коментарів:

Дописати коментар