«Час і досі не загоїв ран…»
Горів в вогні Афганістан,
Летів над горами “тюльпан”,
Від горя чорний і від сліз...
Додому мертвих хлопців віз.
Війна гриміла на весь світ,
Калини обпалило цвіт.
І серце краялось навпіл,
І плакати не було сил...
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни.
Афганська війна – сама трагічна сторінка історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна.
Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя українців і залишила по собі невиліковні рани у 150 тисячах українських родин.
…Сльози матері зрошують чорний граніт,
Протирає хустинкою сина лице,
Батько в розпачі стис кулаки – і мовчить…
Хто їм скаже: як витерпіть горе оце?!
На знак пошани воїнів-інтернаціоналістів, які гідно виконали свій військовий обов’язок перед Вітчизною, в читальній залі Лубенської центральної бібліотеки імені Володимира Малика оформлена тематична книжкова викладка «Час і досі не загоїв ран…». Матеріали викладки – документальні та художні твори, що розповідають болючу правду про неоголошену війну та присвячені подвигу воїнів-афганців.
Немає коментарів:
Дописати коментар